TER Centre - Tim Dup

Matin et soir, soir et matin

Je change de wagon, je change de train

Sans entrain pour assurer mon train-train quotidien

Matin et soir, soir et matin

Je change de wagon, je change de train

Y a de tout dans ce train

Des gens qui dorment, des chiens qui pissent, des femmes enceintes

Et des enfants bruyants

Le matin c’est bondé, le soir c’est blindé

Ça pue, ça chante, ça s’lamente

Ou ça s’vante d’avoir une petite vie, oui monsieur

D’avoir une vie monsieur

Parfois les femmes se maquillent, se parfument

Parce qu’elles sont moches et qu’elles puent

Parfois des mec enivrés, défoncés emmerdent les passagers

Mais c’est jamais bien méchant dans l’TER centre

Le trajet j’le connais pas cœur

De la campagne à Paname

Dans les banlieues, les trams s'ébranlent dans le froid et sous un soleil de

plomb

À travers les nuages et la pluie dans le brouillard hivernal

On est serré, tu suffoques des minutes entières

Et quand l’train s’arrête, et qu’les portent glissent

Les rails se mettent à grincer, à gémir de douleur

Elles crissent, elles frémissent

Les banquettes sont chauffées par des culs différents

Les regards se croisent, indifférents

Les paupières se ferment, fatiguées, éreintées

D’une journée épuisante

Les gens s’effilent en buildings

Les grands arbres s’enterrent et se changent en parking

C’est tout un monde que tu traverses

Quand tu prends le TER centre

Matin et soir, soir et matin

Je change de wagon, je change de train

Sans entrain pour assurer mon train-train quotidien

Matin et soir, soir et matin

Je change de wagon, je change de train

Y a de tout dans ce train

Des gens qui pensent, des gens qui pensent aux gens

Des gens qui pensent au gens qui pensent

Ceux-là sont un peu barrés

Quand on y pense

On voit des mecs qui décuvent d’une soirée au calme

On croise des jolies minettes tombées au bord des larmes

Y a de tout, y a une âme, un truc qu’on n’explique pas

Dans le TER centre

Dans l’TER centre, y a pas d'étiquette

On détruit les notions inculquées trop jeune dans les têtes

C’est hétérogène, on s’prend pas la tête

On n’a pas les mêmes gènes dans le TER centre

Les gens qui voyagent ne se parlent pas beaucoup

Mais j’crois bien qu’ils s’aiment quand même

En même temps tu t’sens proche de l’autre

Quand tu partages un retard d’une heure cinquante-sept

Ранок і вечір, вечір і ранок

Я міняю машини, міняю потяг

Без ентузіазму забезпечувати свій розпорядок дня

Ранок і вечір, вечір і ранок

Я міняю машини, міняю потяг

У цьому поїзді є все

Сплячі люди, ссаючі собаки, вагітні жінки

І галасливі діти

Вранці людно, ввечері переповнено

Смердить, співає, сумує

Або він хвалиться своїм маленьким життям, так, сер

Щоб мати життя, сер

Іноді жінки носять макіяж, парфуми

Бо вони потворні й смердючі

Буває, що п’яні, забиті камінням хлопці дратують пасажирів

Але в центрі TER ніколи не буває дуже погано

Подорож я не знаю серцем

З сільської місцевості до Панами

У передмісті трамваї від’їжджають на морозі та під сонцем

вести

Крізь хмари й дощ у зимовому тумані

Нам тісно, ​​ти задихаєшся цілі хвилини

А коли поїзд зупиниться, і двері ковзають

Рейки починають скрипіти, стогнати від болю

Вони пищать, тремтять

Лавки опалюються різними дулами

Очі зустрічаються, байдужий

Повіки закриті, втомлені, виснажені

Про виснажливий день

Люди звужуються в будівлях

Великі дерева зариваються і перетворюються на стоянку

Це цілий світ, який ти проходиш

Коли ви берете центр TER

Ранок і вечір, вечір і ранок

Я міняю машини, міняю потяг

Без ентузіазму забезпечувати свій розпорядок дня

Ранок і вечір, вечір і ранок

Я міняю машини, міняю потяг

У цьому поїзді є все

Люди, які думають, люди, які думають про людей

Люди, які думають про людей, які думають

Вони трохи перекреслені

Коли ти думаєш про це

Ми бачимо хлопців, які напиваються від тихого вечора

Ми зустрічаємо симпатичних дівчат, які впали на межі сліз

Там є все, є душа, щось ми не можемо пояснити

У центрі ТЕР

У ТЕР-центрі ярлика немає

Ми руйнуємо надто молоді уявлення в головах

Це неоднорідно, ми не беремо на себе лідерство

У нас немає тих самих генів у центрі TER

Люди, які подорожують, мало спілкуються один з одним

Але я думаю, що вони все одно люблять один одного

При цьому ви відчуваєте близькість до іншого

Коли ви ділитеся затримкою на одну годину п’ятдесят сім