De Ödeslösa - Thyrfing

I morgontimma var skapelsen ny

En arla vandring längs strändernas stråk

Lufthav som strålar av gryningens ljus

Vind som kyler den grånande hud

Ett förskönande kalls himlavalv

Över den vidsträckta vyn

Med fynd av drivved som svept in mot land

Den djärvaste av tanke föds Solskivan ståtar högt

Bakom skuggornas danande gang

Det urtida träd som andas

Som viskar ut sin gudaande

Bark som murknat och fallit isär

En gestalt som närts utan ljus

Ögon som öppnas än utan liv

Än utan syfte och mål

Ask och Embla

De ödeslösa

Med havet som slutpunkt, dess ändlösa grav

Hand i hand samman mot en ny värld

Räds ej den gäld som betalats i guld

Men dömd till det pris som betalas i järn

Forna vintrars skare

Har nu glömt inför årets skörd

Rämnande murar, smältande tjäle

Ett ok som släpats i gyttjan

Det finns ingen rättvisa

Ty det finns bara oss

Gårdagens slit betyder föga

Inför morgonens dom

Visa mig det band som brustit

Visa oss dess spruckna fäste

Flitens tid har tystnat

Där pålar på nytt slås i jord

När Gautr gjöt liv, de befriade kroppar

När Gautr gjöt liv, de befriade själar

Varmt blod i ström genom ådror

Värmen från dess källa, att skönjas bland lövverk Stränder av svavel,

en spegel så grå

Dränkt utan färger och liv… av de ödeslösa

Сьогодні вранці творіння було новим

Арла похід уздовж пляжів

Повітроносні шляхи, що випромінюють світло світанку

Вітер, що охолоджує сиву шкіру

Прикраса називається небосхилом

Над просторим краєвидом

Зі знахідками корчі пронеслися вглиб країни

Народжується найсміливіша думка Сонячний диск високо хвалиться

За створенням тіней

Старовинне дерево, що дихає

Хто шепоче свого бога-духа

Кора, що згнила і розпалася

Фігура, яка живиться без світла

Очі, які відкриваються навіть без життя

Чим без мети і мети

Еш і Ембла

Бездолі

З морем як кінцевою точкою, його нескінченною могилою

Рука об руку разом до нового світу

Не бійтеся боргу, сплаченого золотом

Але засуджений до ціни, заплаченої залізом

Натовпи стародавніх зим

Зараз забули до цьогорічного врожаю

Стіни тріскаються, тане мороз

Ярмо затягнуло в багнюку

Немає справедливості

Бо є тільки ми

Вчорашня праця мало що значить

Перед ранковим вироком

Покажіть мені гурт, який зламався

Покажіть нам його зламане кріплення

Час старанності замовк

Там палі знову вдаряються в землю

Коли Гаутр кинув життя, вони звільнили тіла

Коли Гаутр дав життя, вони звільняли душі

Тепла кров тече по венах

Тепло від його джерела, щоб розрізнити серед листя Пляжі сірки,

дзеркало таке сіре

Потоплений без фарб і життя... знедоленими