Baldersbålet - Thyrfing

Världens oskuld vilar tryggt på det vigda bålet

Allt som andas, allt som sörjt ryser i plötslig kyla

Blodröd sjunker solen, fjällens skuggor växa

Och högt i askens krona susar tidens höst

Vi har samlats här i sluten ring

Kring en likblek gud som om livet bragts

Når dagen lida mot sitt slut

Skall flammor stiga mot himlens fäste

I sorgens timma på sorgens dag, stiger fadern fram

En fridlos fasas verop, som ur dvala facklan höjs

Ett sinne tyngt av kvalfull kvidan, en gåta utan svar

När stormen stämmor ekat ut, vad viskas till den döde?

Det som ingen trott, det som inget vetat

Fann den vise, vad han fjärran letat?

Невинність світу надійно спочиває на освяченому вогні

Все, що дихає, все, що сумує, трясеться від раптового холоду

Криваво-червоні краплі сонце, тіні гір ростуть

І високо в вінці попелу промайне осінь часу

Ми зібралися тут у замкнуте коло

Навколо блідого від трупа бога, наче життя зародилося

Коли день страждає до кінця

Нехай полум’я здіймається проти небесної тверді

В годину скорботи в день скорботи виходить батько

Виявляється неспокійна фаза, яка піднімається з сплячого факела

Розум, обтяжений змученим сагайдаком, загадка без відповіді

Коли відлунає буря, що шепочуть мертвим?

Те, у що ніхто не вірив, те, чого ніхто не знав

Чи здалеку мудрець знайшов те, що шукав?