Common Existence - Thursday

You can’t undo the needle’s damage

You can’t unwalk a line once it’s been crossed

This is why we sing such common songs

We live in a common age

Filled with the common rage

Call out, collapsing, the shadows all fall

Send out receivers to shut it off

I never feel a thing

You won’t feel a thing

I never feel a thing

I feel it getting away from me now

This is common existence

This is common existence

The best laid plans turn into tragedies

The best of friends make for the worst enemies

This is why we lead such common lives

We live in the common days

Held to all the common ways

Call out, collapsing, the shadows all fall

Send out receivers to shut it off

I never feel a thing

You won’t feel a thing

I never feel a thing

This is common existence

Everywhere you look, another fire is going dark

Another face is busted apart

No more existing

This is common existence

Like a paper scrap blowing down the street

It used to have meaning

Now it’s incomplete

And the important parts get lost in the ink on the page

This is common existence

Everyone you know has been trying on the damage

Blowing out the candles

Thinking of a common escape from common existence

Call out, collapsing, the shadows all fall

Send out receivers to shut it off

I never feel a thing

You won’t feel a thing

I never feel a thing

I feel it getting away from me now

This is common existence

This is common existence

Don’t move, don’t move, don’t move

Ви не можете скасувати пошкодження голки

Ви не можете скинути лінію, коли її перетнули

Ось чому ми співаємо такі поширені пісні

Ми живемо у звичайну епоху

Сповнений загальної люті

Виклич, руйнуючись, всі тіні падають

Надішліть одержувачів, щоб вимкнути його

Я ніколи нічого не відчуваю

Ви нічого не відчуєте

Я ніколи нічого не відчуваю

Я відчуваю, як відходить від мене зараз

Це загальне існування

Це загальне існування

Найкращі плани перетворюються на трагедії

Найкращі друзі – найлютіші вороги

Ось чому ми ведемо таке спільне життя

Ми живемо звичайними днями

Дотримується всі звичайні способи

Виклич, руйнуючись, всі тіні падають

Надішліть одержувачів, щоб вимкнути його

Я ніколи нічого не відчуваю

Ви нічого не відчуєте

Я ніколи нічого не відчуваю

Це загальне існування

Куди не глянь, куди б ви не глянули, ще одна пожежа темніє

Ще одне обличчя розбито

Більше не існує

Це загальне існування

Як клаптик паперу, що віє вулицею

Раніше це мало значення

Тепер він неповний

І важливі частини губляться в чорнилах сторінки

Це загальне існування

Усі, кого ви знаєте, намагалися нашкодити

Задування свічок

Думка про загальну втечу від спільного існування

Виклич, руйнуючись, всі тіні падають

Надішліть одержувачів, щоб вимкнути його

Я ніколи нічого не відчуваю

Ви нічого не відчуєте

Я ніколи нічого не відчуваю

Я відчуваю, як відходить від мене зараз

Це загальне існування

Це загальне існування

Не рухайся, не рухайся, не рухайся