Another part of the clown's brain - Themselves

Whose melancholy state of stubborn shows him the hard place

Up close and conjures a lucid quandary

The dreamiest paranoia

Where’s the rock, the rock, I wanna fix the rock

Talk it into being my pal

Better yet, my indolent solid-stood apprentice

But thanks, but no thanks but, there is no rock

Just me, in my gloomy hand-carved hard place

No student, no new chew toy for my bootleg

Hug and kiss to tear into ribbons

Worst of all, all my fuss and careful obsessing

Frivolous

It gets painted over with lacking and stuffed grotesque missing

Now fruitless

I set meticulously sharpened traps for bugs

With ferocious little mechanized insect-crippling jaws

And throw away my junior wizard cap and wand

These pupils will be thinner and hopefully

Cephalopods

(There's nothing, nothing…)

Now, I can smile at the cut-out moon

And pretend hardcore, it’s comical and made of cardboard

In a while, I scamper in it’s film about my quarters

Collecting all the intricate sprung death bundles

And free the teeny-weeny thingamajiggers dropping them in their

Bruised-seeping abdomen’s in a jar

One by…

(Have you seen them? Have you seen them around?

I’ve heard them whispering in the dark somewhere between the floorboards

And creeping in the house)

A cloudy glass jar of sour miracles…

It’s elliptical and made of guts

Resonance collected, I tip-toe through wild guesses and wide eyes

Dipping, I hope it’s cute, dipping my hairy knuckles and minced cuticles

Into the open jar, seconds later… later…aletrlatetr

A firm pinch invigorates the dying tensed writhing critter

Wriggle, wriggles

I would like to look down it’s throat

But it only snaps and hisses at my innocent cruelty.

Bad, beasty, bad!

So be it, it’s rectangular and made of ash

(I'm just looking for a friend

I’m not looking for someone to break)

I lean back into the dim bazaar of my workspace

My neat and straightened workspace

To… to…seem just… to seem… to…

As I suck its thickened pearly stomachs

From a throbbing in-caving thorax…

I just can’t seem to study

Taught in this poor reader’s paradise

In these uncomfortably queer sandals

A sign, lost appetite, I lean aside

Leaning further, a yawn

Leaning further back

Crack a pointless pencil in my only pocket with no holes

Snaps in two, and pokes my skinny leg

Kinda reminds me of lightning

I don’t believe in Zeus

But I’m scared stiff of clowns

Look, I’m naked… a wizard, and surely mad.

I don’t believe in Zeus

But I’m scared stiff of clowns

Look, I’m naked… a wizard, and surely mad.

I don’t believe in Zeus

But I’m scared stiff of clowns

Look, I’m naked… a wizard, and nearly happy.

It’s circular and made of seasons

Pretty, ugly, pretty, ugly, pretty

Pacing from desk to sill

I turn my mirrors off and on and on and.

Then make believe the wolves are telling me it’s midnight

Except it’s just the last few hours howling

Night, night, I know my desk hates me

And so do the traps, jars, nervous ticks and loudmouth pointless pencils

It’s okay, alright, because, cause

I’m gonna write and write and

Marry all its cracks, chips and knots

Get them really pregnant

Then leave with its friend the chair and all my stationery

(No, go, no…)

Yum, a breeze, carry me

I feel like the other sun

The riddles, blend in with the stars

In with the crickets, tucked in the middle of somewhere

Chirping madly, I’ll be happier alone

Naked, where no-one can ever find the crickets

Hush…

Чий меланхолійний стан впертості показує йому наковальне місце

Зблизька і викликає усвідомлене затруднительное становище

Наймрійливіша параноя

Де камінь, скеля, я хочу виправити камінь

Зробіть це моїм другом

А ще краще, мій лінивий міцний учень

Але дякую, але ні дякую, але не року

Тільки я, у моїй похмурій різьбленій кузні

Немає учня, немає нової жувальної іграшки для мого бутлега

Обійміться та поцілуйте, щоб розірвати стрічки

Найгірше, вся моя метушня та обережна одержимість

Легковажний

Він зафарбовується відсутністю та наповненим гротеском

Тепер безрезультатно

Я встановив ретельно відточені пастки для помилок

З лютими маленькими механізованими щелепами, що калічать комах

І викиньте мій молодший ковпак і паличку

Сподіваюся, ці зіниці будуть тоншими

Головоногих молюсків

(Немає нічого, нічого...)

Тепер я можу посміхатися вирізаному Місяцю

І прикидайтеся хардкорним, він комічний і зроблений із картону

Через деякий час я кидаюсь у фільм про мою квартиру

Зібрати всі хитромудрі зв’язки смерті

І звільніть тих-маленьких дрібниць, які кидають їх до себе

Забитий живіт у баночці

Один за…

(Ви бачили їх? Ви бачили їх навколо?

Я чув, як вони шепочуться в темряві десь між дошками підлоги

І заповзає в будинок)

Хмарна скляна банка кислих чудес…

Він еліптичний і виготовлений із кишок

Резонанс набрався, я на пальцях крізь дивні здогади та широко розплющені очі

Занурюю, сподіваюся, це мило, занурюю волохаті кісточки пальців і подрібнену кутикулу

У відкриту банку, через секунди… пізніше… aletrlatetr

Міцний щипок бадьорить вмираючого напруженого звиваючогося створіння

Вививайтесь, звивайтесь

Я хотів би поглянути на його горло

Але це лише тріскає та шипить на мою невинну жорстокість.

Погано, звіряче, погано!

Хай буде так, він прямокутний і зроблений з ясеня

(Я просто шукаю друга

Я не шукаю когось зламати)

Я відкидаюся на тьмяний базар мого робочого простору

Мій охайний і виправлений робочий простір

Щоб... щоб... здавалося просто... здавалося... щоб...

Як я смокчу його потовщені перламутрові шлунки

З пульсуючої грудної клітки…

Я просто не можу вчитися

Навчався в цьому бідному читацькому раю

У цих незручних дивних сандаліях

Ознака, втрата апетиту, я нахиляюся вбік

Нахиляючись далі, позіхаючи

Відхиляючись далі назад

Зламати безглуздий олівець у моїй єдиній кишені без дірок

Зламується на два та тикає мою худу ногу

Мені щось нагадує блискавку

Я не вірю в Зевса

Але я дуже боюся клоунів

Подивіться, я голий… чарівник і, безперечно, злий.

Я не вірю в Зевса

Але я дуже боюся клоунів

Подивіться, я голий… чарівник і, безперечно, злий.

Я не вірю в Зевса

Але я дуже боюся клоунів

Подивіться, я голий… чарівник і майже щасливий.

Він круглий і складається з пір року

Гарна, потворна, гарна, потворна, гарна

Ходити від столу до підвіконня

Я вимикаю дзеркала і вмикаю і вмикаю і.

Тоді повірте, що вовки кажуть мені, що опівночі

За винятком лише останніх кількох годин виття

Ніч, ніч, я знаю, що мій стіл ненавидить мене

І так само пастки, баночки, нервові кліщі й голосні безглузді олівці

Це добре, добре, тому що, причина

Я буду писати і писати і

Заміж усі його тріщини, відколи і вузли

Зробіть їх дійсно вагітними

Потім залиште зі своїм другом стілець і всі мої канцелярські приладдя

(Ні, йди, ні...)

Ну, вітерець, неси мене

Я почуваюся іншим сонцем

Загадки зливаються з зірками

В з цвіркунами, заправленими десь посередині

Шалено цвірінькаючи, я буду щасливіший сам

Гола, де ніхто ніколи не знайде цвіркунів

Тихо…