Mr. Zero - The Yardbirds

Diamonds of silvery rain in the fountains

And ten-cent red roses from department store counters

Watching the moonlight reflect off the river

Beside where the trains cross the bridge and slow down

Trains with white letters on black iron sides

And white rushing water that all rolls away

And Little Miss Someone does not want to stay

Everyone’s moving, with places to go

And Mr Zero, he sadly stands still

As the water goes one way, the train goes another

Mr Zero stands still and Miss Someone don’t bother

Yesterday’s kiss will be cold by tomorrow

As campfires of midnight dissolve in the darkness

The room is deserted, the blinds have been drawn

Little Miss Someone has packed up and gone

Fast moving cars disappear down the highway

With signs that say «hitch-hikers: do not disturb»

Mr Zero looks quietly up from the curb

Morning has faded, and shadows have grown

And Little Miss Someone is on her way home

Mr Zero stands watching, her plane flies above

And with frost-bitten hands waves goodbye to his love

Walks through the park on a bright summer Sunday

And tapestry kittens that hung on the wall

They all die in the air like a soft minor chord

A vacancy sign, and a bulletin board

Mr Zero is wrapping his jacket around him

Speaking kind words that should have been said long ago

But Little Miss Someone does not want to know

The night is deserted, there’s dust on the shelf

Mr Zero sits lonely and talks to himself

It’s too late to change, the fine line has been crossed

The charades are all done, Mr Zero has lost

Діаманти сріблястого дощу у фонтанах

І червоні троянди по десять центів із прилавків універмагів

Спостерігаючи, як місячне світло відбивається від річки

Біля того місця, де потяги перетинають міст і гальмують

Потяги з білими літерами на чорних залізних сторонах

І біла біла вода, що вся відкочується

І Маленька Міс Хтось не хоче залишатися

Усі рухаються, є куди поїхати

А містер Зеро, він, на жаль, стоїть на місці

Вода йде в одну сторону, а потяг їде в іншу сторону

Містер Зеро стоїть на місці, а Miss Someone не турбує

Вчорашній поцілунок до завтра стане холодним

Як вогні опівночі розчиняються в темряві

Кімната безлюдна, жалюзі засунуті

Маленька міс Хтось зібрала речі і пішла

Автомобілі, які швидко рухаються, зникають по шосе

З табличками «Автостопом: не турбувати»

Містер Зеро тихо дивиться з тротуара

Ранок зів, і тіні виросли

А маленька міс Хтось їде додому

Містер Зеро стоїть і дивиться, її літак летить вище

І обмороженими руками махає на прощання своєму коханню

Прогулянки парком яскравої літньої неділі

І гобеленові кошенята, які висіли на стіні

Усі вони вмирають у повітрі, як м’який мінорний акорд

Вивіска про вакансію та дошка оголошень

Містер Зеро обмотує його піджаком

Говорити добрі слова, які давно треба було сказати

Але Маленька Міс Хтось не хоче знати

Ніч безлюдна, на полиці пил

Містер Зеро сидить самотньо й розмовляє сам із собою

Занадто пізно змінюватися, тонку межу перетнуто

Шаради закінчено, пан Зеро програв