Meant to Die - The Used

Past midnight, breathing in the dark.

Same strange friend comes to visit

Never intend to open the door.

You take it to places that no one’s ever been

You let it, you let it.

Your insides caving in.

You pushed and pulled, still wanting some more.

This time I’ve gone all the way without you.

There’s nothing more i can say.

So maybe I took a little too much.

Maybe life didn’t want this part of me.

It it helps to know, I never let you go.

Sure, I lost my mind.

But I never really meant to die.

Last heartbeat’s fading in the night,

Only expected darkness.

Surprised to wake and follow the light.

The second you let it become a part of you,

You’ll never forget it, no matter what you do.

You lost it all, still wanting some more.

This time I’ve gone all the way without you.

There’s nothing more i can say.

So maybe I took a little too much.

Maybe life didn’t want this part of me.

It it helps to know, I never let you go.

I’m sorry that I lost my mind

So baby, I took a little too much.

Maybe you sucked the life right out of me.

I should have let you know I never meant to go.

Sure I lost my mind, but I never really meant to die.

Never stay forever.

Never stay forever.

Come on.

Never stay forever.

Never stay forever.

Come on.

So maybe I took a little too much.

Maybe life didn’t want this part of me.

It it helps to know, I never let you go.

I’m sorry that I lost my mind

So baby, I took a little too much.

Maybe you sucked the life right out of me.

I should have let you know I never meant to go.

Sure I lost my mind, but I never really meant to die.

За північ, дихаючи в темряві.

У гості приходить той самий дивний друг

Ніколи не збирайтеся відкривати двері.

Ви берете його в місця, де ніхто ніколи не був

Ви дозволяєте, ви дозволяєте.

Ваші нутрощі прогинаються.

Ти штовхав і тягнув, все ще хотів ще трохи.

Цього разу я пройшов весь шлях без тебе.

Я більше нічого не можу сказати.

Тож, можливо, я взяв занадто багато.

Можливо, життя не хотіло цієї частини мене.

Це допомагає знати, що я ніколи не відпускаю тебе.

Звичайно, я втратив розум.

Але я ніколи не хотів померти.

Останнє серцебиття затихає вночі,

Очікувалася лише темрява.

З подивом прокинувся й пішов за світлом.

Як тільки ви дозволите йому стати частиною вас,

Ви ніколи цього не забудете, що б ви не робили.

Ви втратили все, але хочете ще чогось.

Цього разу я пройшов весь шлях без тебе.

Я більше нічого не можу сказати.

Тож, можливо, я взяв занадто багато.

Можливо, життя не хотіло цієї частини мене.

Це допомагає знати, що я ніколи не відпускаю тебе.

Мені шкода, що я з’їхав із глузду

Тож дитино, я взяла трошки забагато.

Можливо, ти висмоктав із мене життя.

Я повинен був повідомити вам, що ніколи не збирався йти.

Звичайно, я втратив розум, але я ніколи не збирався вмирати.

Ніколи не залишайся назавжди.

Ніколи не залишайся назавжди.

Давай.

Ніколи не залишайся назавжди.

Ніколи не залишайся назавжди.

Давай.

Тож, можливо, я взяв занадто багато.

Можливо, життя не хотіло цієї частини мене.

Це допомагає знати, що я ніколи не відпускаю тебе.

Мені шкода, що я з’їхав із глузду

Тож дитино, я взяла трошки забагато.

Можливо, ти висмоктав із мене життя.

Я повинен був повідомити вам, що ніколи не збирався йти.

Звичайно, я втратив розум, але я ніколи не збирався вмирати.