Нерусский рок - The Starkillers

Я не кореец, но в русском роке я собаку съел.

И с девяностых я как Кипелов к нему прикипел.

Группу собрал, чтобы играть его, он свят и чист.

Но, не выходит ничего, всё портит гитарист.

Я кричу ему в лицо – сделай риф как Витя Цой.

Чтобы в душу, под пивко, искалеченной попсой.

Чтоб как «Пачка сигарет» или Сплин «Выхода нет», а не трэш, метал, хардкор.

Поспокойней дай куплет.

Попонятливей слова, как «Полковник» у Би-2.

А не грязный Motörhead.

Заболела голова.

Маты надо все убрать, никаких пизда и блядь.

Лучше прыгну со скалы, чем с тобой буду играть.

Нерусский рок, нерусский рок.

Ни ДДТ, ни Арию он сочинить не смог.

Нерусский рок.

Не Хой и не Горшок.

Весь Slayer подобрал, ну а Кино сыграть не смог.

Как давно когда-то пел нам Борис Гребенщиков – где-то город золотой, мясо там для мужиков.

Небо там, бля, для славян, с него падает Фантом, на тебе как на войне и покрылось сердце льдом.

Когда слышу это всё на душе моей светло, я на студию бегу записать своё музло.

Только к двери подхожу, уши рвёт мои бластбит, быстро залетаю внутрь, там басист пьянющий спит.

Нет душевности, пиздец, я пытаюсь дать отбор.

Рвёт динамики Pantera.

Хеви-метал, панк, хардкор.

Суки, хватит слушать Slayer.

Русский рок быть должен грустным.

Из-за этих металлистов стал наш рок совсем не русским.

Я не кореєць, але в російській долі я собаку з'їв.

І з дев'яностих я, як Кіпелов, до нього прикипів.

Групу зібрав, щоб грати його, він святий і чистий.

Але не виходить нічого, все псує гітарист.

Я кричу йому в обличчя – зроби риф, як Вітя Цой.

Щоб у душу, під пивом, скаліченою попсою.

Щоб як «Пачка цигарок» або Сплін «Виходу немає», а не треш, метал, хардкор.

Спокійніше дай куплет.

Понятливіше слова, як «Полковник» у Бі-2.

А чи не брудний Motörhead.

Захворіла голова.

Мати треба все прибрати, ніяких пізд і блядь.

Краще стрибну зі скелі, ніж з тобою гратиму.

Неросійський рок, неросійський рок.

Ні ДДТ, ні Арію він написати не зміг.

Неросійський рок.

Чи не Хой і не Горщик.

Весь Slayer підібрав, а Кіно зіграти не зміг.

Як давно колись співав нам Борис Гребєнщиков – десь місто золоте, м'ясо там для мужиків.

Небо там, бля, для слов'ян, з нього падає Фантом, на тобі, як на війні, і вкрилося серце льодом.

Коли чую це все на душі моїй світло, я на студію біжу записати своє музло.

Тільки до дверей підходжу, вуха рве мої бластбіти, швидко залітаю всередину, там басист п'янкий спить.

Немає душевності, пиздець, я намагаюся дати відбір.

Рве динаміки Pantera.

Хеві-метал, панк, хардкор.

Суки вистачить слухати Slayer.

Російський рок повинен бути сумним.

Через цих металістів стала наша доля зовсім не російською.