Farewell To Nova Scotia - The Real McKenzies

The sun was setting in the west

The birds were singing on ev’ry tree

All nature seemed inclined for the rest

But still there was no rest for me

Farewell to Nova Scotia, the sea-bound coast

Let your mountains dark and dreary be

And when I am far away on the briny oceans tossed

Will you ever heave a sigh and a wish for me?

I grieve to leave my native land

I grieve to leave my comrades all

(And) my aged parents whom I always held so dear

And the bonnie, bonnie lass (that) I do adore

The drums are beating the wars do alarm

The captain calls, we must obey

So farewell, farewell to Nova Scotia’s charms

For it’s early in the morning I am far, far away

I have three brothers and they (are) at rest

Their arms are folded upon their breast

But a poor simple sailor just like me

Must be tossed and driven on the dark blue sea

Сонце сідало на заході

Птахи співали на кожному дереві

Здавалося, вся природа прагне до відпочинку

Але все одно для мене не було спокою

Прощай з Новою Шотландією, узбережжям моря

Нехай ваші гори будуть темними і сумними

І коли я далеко на солених океанів, киданих

Ти колись зітхнеш і побажаєш для мене?

Сумую покинути рідний край

Я сумую залишити своїх товаришів

(І) мої старі батьки, яких я завжди так любив

І Бонні, Бонні дівчина (це) я  обожнюю

Барабани б’ють, війни – тривогу

Капітан кличе, ми повинні підкорятися

Тож прощавай, прощай із чарами Нової Шотландії

Бо рано вранці я далеко-далеко

У мене троє братів, і вони (перебувають) відпочивають

Їхні руки складені на грудях

Але такий бідний простий моряк, як я

Треба кидати й їздити по темно-синьому морі