All of Reality - The Provenance

Help me, please help me, the faces are dying

Everything’s dying, but only for me

Nobody’s crying and nobody’s smiling

Expressions for feelings are long since gone

All of reality as it comes to me

False sensuality is our destiny

Patterns is drawn in an opened presence

The words and the light

Desperately dancing, shouting in fear

Cold, fervid regression of the smile

There’s no greater pain

Than the memory of past pleasure

In present days of sorrow

But still, the past

Will always be a prologue

Straight through the anguish

I speak from the earth

To you in your night of despair

The scream, the smile from the cradle

That all of us meets, dark and shining

The prologue’s begun, we can not escape

But this dance only lasts for a while

No one has stopped all the faces from dying

So now I’m dying too

Допоможіть мені, будь ласка, допоможіть мені, обличчя вмирають

Все вмирає, але тільки для мене

Ніхто не плаче і ніхто не посміхається

Вирази почуттів давно в минулому

Вся реальність, як вона до мені

Помилкова чуттєвість — наша доля

Візерунки малюються у відкритій присутності

Слова і світло

Відчайдушно танцює, кричить від страху

Холодна, палка регресія посмішки

Немає більшого болю

Чим спогад про минулі насолоди

У сьогоденні сумні дні

Але все ж минуле

Завжди буде прологом

Прямо крізь тугу

Я говорю із землі

Вам у вашу ніч відчаю

Крик, посмішка з колиски

Щоб усі ми зустрічалися, темні й сяючі

Пролог почався, ми не можемо втекти

Але цей танець триває лише деякий час

Ніхто не зупинив усі обличчя від смерті

Тож тепер я теж помираю