Echoes From The Past - The Poodles

Do you remember, do you recall.

Oh, that moment we lost it all.

Everything, I’d die, if you choose not to fight.

On and on, the same old story.

Another night we fall from glory.

When will we ever learn.

Forever, and ever hear me calling you.

The echoes from the past, oh.

Wherever, whenever you should call my name.

I swear, I will be there, don’t you know.

To cut the rope, I am still afraid.

'Cause I know, nothings left to say.

Because we ran, I can never return.

I lose my mind, inside I’m craving.

I turn to God, he laughs, he’s saying.

When will you ever learn.

Forever, and ever hear me calling you.

The echoes from the past, oh.

Wherever, whenever you should call my name.

I swear, I will be there, don’t you know.

Forever, and ever hear me calling you.

The echoes from the past, oh.

Wherever, whenever you should call my name.

I swear, I will be there, don’t you know.

(I will be there for you.)

Forever, and ever hear me calling you.

The echoes from the past, oh.

(Yeah, the echoes from the past.)

Wherever, whenever you should call my name.

I swear, I will be there, don’t you know.

Пам’ятаєте, пам’ятаєте.

О, у той момент ми втратили все.

Все, я б помер, якби ви вирішили не воювати.

Далі і далі, та сама стара історія.

Ще одна ніч ми впадаємо від слави.

Коли ми навчимося.

Назавжди і завжди чуйте, як я кличу вас.

Відлуння минулого, о.

Де б, коли б ви не називали моє ім’я.

Клянусь, я буду там, хіба ви не знаєте.

Перерізати мотузку, я досі боюся.

Тому що я знаю, нічого не залишилося сказати.

Оскільки ми втекли, я не повернусь ніколи.

Я втрачаю розум, всередині я прагну.

Я звертаюся до Бога, він сміється, каже.

Коли ти колись навчишся.

Назавжди і завжди чуйте, як я кличу вас.

Відлуння минулого, о.

Де б, коли б ви не називали моє ім’я.

Клянусь, я буду там, хіба ви не знаєте.

Назавжди і завжди чуйте, як я кличу вас.

Відлуння минулого, о.

Де б, коли б ви не називали моє ім’я.

Клянусь, я буду там, хіба ви не знаєте.

(Я буду там для вас.)

Назавжди і завжди чуйте, як я кличу вас.

Відлуння минулого, о.

(Так, відлуння минулого.)

Де б, коли б ви не називали моє ім’я.

Клянусь, я буду там, хіба ви не знаєте.