The Rains of Castamere - The National, Ramin Djawadi

And who are you, the proud lord said,

That I must bow so low?

Only a cat of a different coat,

That's all the truth I know.

In a coat of gold or a coat of red,

A lion still has claws,

And mine are long and sharp, my lord,

As long and sharp as yours.

And so he spoke, and so he spoke,

That lord of Castamere,

But now the rains weep o'er his hall,

with no one there to hear.

Yes now the rains weep o'er his hall,

And not a soul to hear.

And so he spoke, and so he spoke,

That lord of Castamere,

But now the rains weep o'er his hall,

With no one there to hear.

Yes now the rains weep o'er his hall,

And not a soul to hear.

А хто ти, сказав гордий пан,

Що я повинен так низько вклонитися?

Тільки кіт з іншою шерстю,

Це вся правда, що я знаю.

У пальті золотому чи червоному,

У лева ще є кігті,

А мої довгі й гострі, мій пане,

Такий довгий і гострий, як твій.

І так він говорив, і так він говорив,

Той володар Кастамере,

Але тепер над його залом плачуть дощі,

нема кого чути.

Так, тепер над його залом плачуть дощі,

І ні душі не чути.

І так він говорив, і так він говорив,

Той володар Кастамере,

Але тепер над його залом плачуть дощі,

Немає нікого, щоб почути.

Так, тепер над його залом плачуть дощі,

І ні душі не чути.