The Rains of Castamere - Ramin Djawadi, Serj Tankian

And who are you, the proud lord said,

That I must bow so low?

Only a cat of a different coat,

That's all the truth I know.

In a coat of gold or a coat of red,

A lion still has claws,

And mine are long and sharp, my lord,

As long and sharp as yours.

And so he spoke, and so he spoke,

That lord of Castamere,

But now the rains weep o'er his hall,

And not a soul to hear.

And who are you, the proud lord said,

That I must bow so low?

Only a cat of a different coat,

That's all the truth I know.

And so he spoke, and so he spoke,

That lord of Castamere,

But now the rains weep o'er his hall,

And not a soul to hear.

And so he spoke, and so he spoke,

That lord of Castamere,

But now the rains weep o'er his hall,

And not a soul to hear.

(And so he spoke)

And so he spoke,

(That lord of Castamere)

Lord of Castamere,

(But now the rains)

Weep o'er his hall,

(And not a soul to hear)

And not a soul to hear.

А хто ти, сказав гордий пан,

Що я повинен так низько вклонитися?

Тільки кіт з іншою шерстю,

Це вся правда, що я знаю.

У пальті золотому чи червоному,

У лева ще є кігті,

А мої довгі й гострі, мій пане,

Такий довгий і гострий, як твій.

І так він говорив, і так він говорив,

Той володар Кастамере,

Але тепер над його залом плачуть дощі,

І ні душі не чути.

А хто ти, сказав гордий пан,

Що я повинен так низько вклонитися?

Тільки кіт з іншою шерстю,

Це вся правда, що я знаю.

І так він говорив, і так він говорив,

Той володар Кастамере,

Але тепер над його залом плачуть дощі,

І ні душі не чути.

І так він говорив, і так він говорив,

Той володар Кастамере,

Але тепер над його залом плачуть дощі,

І ні душі не чути.

(І так він говорив)

І так він говорив,

(Той володар Кастамере)

Лорд Кастамер,

(Але зараз дощі)

Плачь над його залом,

(І ні душі не чути)

І ні душі не чути.