The Light In My Little Girl's Eyes - The Legendary Pink Dots

The street looked kind of different —

Harsher colours sharper angles.

Shops stacked

High with stereos and rows of magazines

Smells of coffee, glossy limousines.

The sun

Danced on the chromium.

Slant eyes drowning

In the light.

Lights turned red as elbows jabbed

Voices snarled and luck turned sour, Children

Screamed!

Brakes were screeching!

Knees

Were pumping, ribs were crunching…

Crushing, drowning deeper…

The street looked kind of different.

The paving

Stones were playing cards, and cried out as

I skipped from the red to the black.

Cracked a

Joke about the joker, saluted all the kings, threw

A ring to the blackest queen who ushered me away

To the palace in the square where the air’s so cold

And it gets so lonely in the night

She whispered sleazy secrets on the couch

By the TV.

3D visions of a soapflake, trumpets

Blared, a voice declared: «Are you feeling dirty?»

Yes but also very pleased.

Heard applause, felt

The claws in my back, rocking backwards, rocking

Forwards in the groove.

The earth moved!

The

Couch moved!

We rolled on the felt, knocked the

Vases off the shelf… Watched ourselves in the

Mirror, like animals like cannibals!

And you

Ate my ear so I nibbled on your shoulder… Rolled

Your tongue up in my hands — I swallowed it whole

Flesh decreasing by the second until all that

Remained were the eyes, mine brown, yours black

Tilted back, we stared at the hollywood sunset

Brighter now… it looks so pretty tonight

The light in my little girl’s eyes…

Вулиця виглядала якось по-іншому —

Різкіші кольори, гостріші кути.

Магазини складені

На кайфі зі стереосистемами та рядами журналів

Пахне кавою, глянцевими лімузинами.

Сонце

Танцював на хромі.

Розкосі очі тонуть

У світлі.

Ліхтарі загорілися червоними від ударів ліктями

Голоси зашуміли і доля скинула, Діти

Кричав!

Скрипіли гальма!

Коліна

Качалися, ребра хрумтіли…

Розчавлюється, тоне глибше...

Вулиця виглядала дещо іншою.

Мощення

Камені грали в карти і кричали як

Я перейшов від червоного до чорного.

Зламаний а

Анекдот про жартівника, всіх царів привітав, кинув

Каблучка найчорнішій королеві, яка відпровадила мене

До палацу на площі, де повітря таке холодне

І стає так самотньо вночі

Вона шепотіла непристойні таємниці на дивані

Біля телевізора.

3D візії мильної стружки, труби

Бред, голос заявив: «Ти почуваєшся брудним?»

Так, але також дуже задоволений.

Чути оплески, відчувати

Кігті в моїй спині, хитаються назад, хитаються

Вперед у канавку.

Земля ворухнулася!

The

Диван переїхав!

Ми каталися по повсті, стукали

Вази з полиці… Спостерігали за собою в в

Дзеркало, як тварини, як людоїди!

І ти

З’їв моє вухо, щоб я погриз твоє плече… Покатався

Твій язик у моїх руках — я проковтнула його цілком

Плоть зменшується з кожною секундою, поки не закінчиться

Залишилися очі, мої карі, твої чорні

Відкинувшись назад, ми дивилися на голлівудський захід сонця

Яскравіше… це виглядає так гарно сьогодні ввечері

Світло в очах моєї маленької дівчинки...