The Oak and the ash - The King's Singers

Oh the Oak and the ash, and the bonny ivy tree.

How I wish once again in the North, I could be.

A North Country maid up to London had strayed,

Although with her nature it did not agree

She wept and she sighed, and so bitterly she cried

«How I wish once again in the North I could be!

Oh the oak and the ash, and the bonny ivy tree,

They flourish at home in my own country.»

«While sadly I roam I regret my dear home,

Where lads and young lasses are making the hay.

The merry bells ring and the birds sweetly sing,

The meadows are pleasant and maidens are gay.

Oh the oak and the ash, and the bonny ivy tree,

They flourish at home in my own country.»

«No doubt, did I please, I could marry with ease,

For where maidens are fair many lovers will come,

But the one whom I wed must be North Country bred,

And tarry with me in my North Country home.

Oh the oak and the ash, and the bonny ivy tree,

They flourish at home in my own country.»

How I wish once again in the North, I could be.

О, дуб і ясен, і чудове дерево плюща.

Як би я хотів знову на Півночі, я міг би бути.

Покоївка Північної країни до Лондона заблукала,

Хоча з її характером це не узгоджувалося

Вона плакала і зітхала, і так гірко плакала

«Як я хотів би знову бути на Півночі!

О, дуб і ясен, і плющ,

Вони процвітають вдома, у моїй власній країні».

«Поки я, на жаль, блукаю, я шкодую про рідний дім,

Там, де хлопці й дівчата сіно готують.

Дзвонять веселі дзвіночки і солодко співають птахи,

Луки приємні, а дівчата веселі.

О, дуб і ясен, і плющ,

Вони процвітають вдома, у моїй власній країні».

«Без сумніву, я міг би легко вийти заміж,

Бо туди, де дівчата прекрасні, прийде багато закоханих,

Але той, з ким я одружився, має бути виведеним у Північній країні,

І залишайся зі мною в моєму домі в Північній країні.

О, дуб і ясен, і плющ,

Вони процвітають вдома, у моїй власній країні».

Як би я хотів знову на Півночі, я міг би бути.