Dear Little Shamrock Shore - The Irish Rovers

Twas the landlords that drove us from Ireland.

The high rents were our prison walls.

Then the famine came 'round,

And blackened the ground.

And the auctioneers hammer did fall.

Farewell to the ones I adore.

And the land I will see never more.

For I’m saying goodbye,

With a tear in me eye,

To the dear little shamrock shore.

A ship lies in Fairbury harbor.

Barely safe over the foa.

But to Halifax town,

I soon will be bound,

Far away from me native home.

Farewell to the ones I adore,

And the land I will see never more.

For I’m saying goodbye,

With a tear in me eye,

To the dear little shamrock shore.

Well they all came to wish me safe journey.

The parting still grieves on me mind.

Me parents so dear,

Me friends far and near,

And the girl I left behind.

Farewell to the ones I adore,

And the land I will see never more.

For I’m saying goodbye,

With a tear in me eye,

To the dear little shamrock shore.

There’s work to be had if your able.

The new world has treated me fine.

With me shovel and spade,

I toil at me trade,

But riches will never be mine.

Farewell to the ones I adore,

And the land I will see never more.

For I’m saying goodbye,

With a tear in me eye,

To the dear little shamrock shore.

Well rivers still run to the ocean.

The wee birds on feathered wings soar.

I dream of the day,

When home I will stray,

To the dear little shamrock shore.

Farewell to the ones I adore,

And the land I will see never more.

For I’m saying goodbye,

With a tear in me eye,

To the dear little shamrock shore.

Farewell to the ones I adore,

And the land I will see never more.

For I’m saying goodbye,

With a tear in me eye,

To the dear little shamrock shore.

To the dear little shamrock shore.

Саме господарі вивезли нас з Ірландії.

Високі квартплати були стінами нашої тюрми.

Тоді настав голод,

І почорніла земля.

І молот аукціоністів упав.

Прощай з тими, кого я обожнюю.

І землі, яку я більше не побачу.

Бо я прощаюся,

Зі сльозою на очах,

До дорогого маленького берега трилисника.

Корабель лежить у гавані Фербері.

Ледве безпечно над фоа.

Але до міста Галіфакс,

Я скоро буду зв'язаний,

Далеко від мене рідний дім.

Прощай з тими, кого я обожнюю,

І землі, яку я більше не побачу.

Бо я прощаюся,

Зі сльозою на очах,

До дорогого маленького берега трилисника.

Усі вони прийшли побажати мені безпечної подорожі.

Розставання все ще сумує в моїй душі.

Мені батьки такі дорогі,

Мені друзі далекі й близькі,

І дівчина, яку я залишив.

Прощай з тими, кого я обожнюю,

І землі, яку я більше не побачу.

Бо я прощаюся,

Зі сльозою на очах,

До дорогого маленького берега трилисника.

Є робота, яку можна бути, якщо можете.

Новий світ ставився до мене добре.

Зі мною лопатою та лопатою,

Я труджу ся торгувати,

Але багатство ніколи не буде моїм.

Прощай з тими, кого я обожнюю,

І землі, яку я більше не побачу.

Бо я прощаюся,

Зі сльозою на очах,

До дорогого маленького берега трилисника.

Річки все ще течуть до океану.

Маленькі пташки на пернатих крилах злітають.

Я мрію про день,

Коли вдома я заблуджу,

До дорогого маленького берега трилисника.

Прощай з тими, кого я обожнюю,

І землі, яку я більше не побачу.

Бо я прощаюся,

Зі сльозою на очах,

До дорогого маленького берега трилисника.

Прощай з тими, кого я обожнюю,

І землі, яку я більше не побачу.

Бо я прощаюся,

Зі сльозою на очах,

До дорогого маленького берега трилисника.

До дорогого маленького берега трилисника.