Three Days in July - The Infamous Stringdusters

Verse 1

I was born in Pennsylvania

In 1851

I grew up on my father’s farm, the youngest of three sons

The Civil War was raging the year that I turned 12

My father joined the ranks of blue, left us by ourselves

Boys I tell you true, I learned things I never knew

In summer heat, we prayed for rain the first day of July

The far of thunder rumbling, no storm clouds in the sky

My brothers grabbed their rifles, said to my mother first

Mamma that’s the sounds of cannon up by Gettysburg

Boys I tell you true, I learned things I never knew

Verse 2

Two fearful days and sleepless nights

We waited with no word

Till the guns fell silent the morning of the third

My mother watched the road all day and kept me there close by Till dusk was hard upon us and the water jug was dry

With bucket and a lantern, I crossed the field alone

Heard the sound of snapping twigs and then a quiet moan

Captured in my lantern light, his face in ashen grey

Huddled in a bloody coat a rebel soldier lay

Boys I tell you true, I learned things I never knew

(break)

Verse 3

«I see you have a kind face

Please don’t raise a cry

If I’m taken prisoner

I know I’ll surely die»

«I'm wounded And I mean no harm

I just need to rest a spell

I have fled the battlefield

I’ve seen the face of hell»

«We came by tens of thousands

The battle for to lose

We only marched on Gettysburg

Because we needed shoes»

I looked down at his swollen feet

And tried to understand

And wondered if my brothers

Had died at this man’s hands

Boys I tell you true, I learned things I never knew

(break)

Verse 4

I walked back in the cabin

Set the bucket down

I spoke no word to mother

Of why I’d been so long

All night we sat beside the fire

Praying for good news

Then mother, she looked down and asked

«Son, where are your shoes?»

Boys I tell you true, I learned things I never knew

Вірш 1

Я народився у Пенсільванії

У 1851 р

Я виріс на батьковій фермі, молодший із трьох синів

Громадянська війна лютувала того року, коли мені виповнилося 12 років

Мій батько поповнив ряди блакитних, залишив нас самі

Хлопці, кажу вам правду, я дізнався те, чого ніколи не знав

У літню спеку ми молилися про дощ у перший липневий день

Далеко від грому грому, на небі немає грозових хмар

Мої брати схопили свої рушниці, спочатку сказали мої мами

Мамо, це звуки гармати від Геттісберга

Хлопці, кажу вам правду, я дізнався те, чого ніколи не знав

Вірш 2

Два страшні дні і безсонні ночі

Ми чекали без жодних слов

Поки гармати не замовкли вранці третього

Моя мама цілий день стежила за дорогою і тримала мене поруч, доки не настали сутінки, і глечик з водою не висох

З відром і ліхтарем я перетнув поле один

Почув звук тріскання гілочок, а потім тихий стогін

У світлі мого ліхтаря, його обличчя в попелясто-сірому

Згорнувшись у закривавлений пальто, лежав повстанський солдат

Хлопці, кажу вам правду, я дізнався те, чого ніколи не знав

(перерву)

Вірш 3

«Я бачу, у вас добре обличчя

Будь ласка, не кричи

Якщо я потраплю в полон

Я знаю, що я точно помру»

«Я поранений і не маю на увазі жодної шкоди

Мені просто потрібно відпочити

Я втік з поля бою

Я бачив обличчя пекла»

«Нас прийшли десятки тисяч

Битва за те, щоб програти

Ми вийшли лише на Геттісберг

Тому що нам потрібне взуття»

Я подивився на його набряклі ноги

І намагався зрозуміти

І поцікавився, чи мої брати

Загинув від рук цієї людини

Хлопці, кажу вам правду, я дізнався те, чого ніколи не знав

(перерву)

Вірш 4

Я повернувся в каюту

Поставте відро вниз

Я не говорив жодного слова з мамою

Чому я був так довго

Всю ніч ми сиділи біля вогню

Молитися про хороші новини

Тоді мама подивилася вниз і запитала

«Сину, а де твоє взуття?»

Хлопці, кажу вам правду, я дізнався те, чого ніколи не знав