London Town - The Holloways

This story’s a sad one, the sort that you hear all the time

But this time I’ll bore you with details and open your mind

It’s the tale of a young girl who once was the talk of the town

The first time I saw her, the skin was so thin on her bones

Her eyes they were lost on that street though she called it her home

So I thought, can I save her, can I get her out harms way?

And she looked at me with those eyes, so what could I say?

So I said what’s your name and she said your all the same

So I said don’t act so strange, I only asked your name

The stars in the night sky, she’d seen only once in her life

But stars over girls parts on coldcut she sees every night

She said somewhere in my tattooed jungle you will find my mum

But she will disown me, should she ever learn what I’ve done

And she said what became of my promised fame

All I got was shame and she said we’re all to blame

And then her eyes said don’t you leave me standing on my own

Can’t you see that the street side is my home

I’m held by men at night but still I’m cold

I’m so lonely but you know I’m not alone

I’m not alone, I’m not alone

She had hair like a willow tree, choked at the side of the road

Cardboard boxes for pillows, she weeps as she reaps what she sows

So I asked her if one day she mind joining me in my grave

You know like the big ones you see with the family name

But she said all she’d ever been was a hoar and a slave

And she didn’t know if she had any soul left to save

And she said why’d you care, so I said because I did

Ever since I saw you standing there, well, I couldn’t help but stare

And then her eyes said, don’t you leave me standing on my own

Can’t you see that the street side is my home

I’m held by men at night but still I’m cold

I’m so lonely but you know I’m not alone

I’m not alone, I’m not alone

She must of had the most lonely face I’ve ever known

Yeah, she must of had the most lonely face I’ve ever known

Well, I tried to hold on but my grip it just was not that strong

I can still see her eyes as she fell and she fell for so long

If ever see her, I hope you succeed where I failed

I cried for the cruelty of kings cross the day she derailed

Oh, somebody please, can you save her and take her away?

You know London will kill her, you can’t let the smoke have its way

Ця історія сумна, яку ви чуєте весь час

Але цього разу я втомлю вас деталями і відкрию вашу думку

Це історія молодої дівчини, про яку колись говорили місто

Коли я вперше побачив її, шкіра на її кістках була настільки тонка

Її очі були втрачені на цій вулиці, хоча вона називала її своїм домом

Тож я подумав, чи можу я врятувати її, чи можу витягнути її?

І вона подивилася на мене цими очима, то що я міг сказати?

Тож я сказав, як тебе звати, а вона все одно сказала, що тебе

Тож я сказав, не поводься так дивно, я тільки запитав твоє ім’я

Зірки на нічному небі, які вона бачила лише раз у житті

Але зірки над дівчатами на колдкат вона бачить щовечора

Вона сказала, що десь у моїх татуйованих джунглях ви знайдете мою маму

Але вона відречеться від мене, якщо коли-небудь дізнається, що я зробив

І вона сказала, що сталося з моєю обіцяною славою

Все, що я отримав, це сором, і вона сказала, що ми всі винні

А потім її очі сказали: «Не залишай мене стояти саму».

Хіба ви не бачите, що вулиця — мій дім

Вночі мене тримають чоловіки, але мені все одно холодно

Я такий самотній, але ти знаєш, що я не один

Я не один, я не один

Волосся у неї було, як у верби, захлинулося на узбіччі дороги

Картонні коробки для подушок, вона плаче, пожинаючи те, що сіє

Тож я запитав її, чи не хоче вона одного дня приєднатися в моїй могилі

Ви знаєте, як великі, яких ви бачите з прізвищем

Але вона сказала, що все, чим вона коли-небудь була, — це синя і рабиня

І вона не знала, чи залишилася в неї душа, яку можна врятувати

І вона сказала, чому ти дбаєш, я сказав, тому що так

З тих пір, як я побачила, що ви там стоїте, я не міг не витріщитися

І тоді її очі сказали: не залишай мене стояти самого 

Хіба ви не бачите, що вулиця — мій дім

Вночі мене тримають чоловіки, але мені все одно холодно

Я такий самотній, але ти знаєш, що я не один

Я не один, я не один

Мабуть, у неї було найсамотнє обличчя, яке я коли-небудь знав

Так, у неї, мабуть, було найсамотніше обличчя, яке я коли-небудь знав

Що ж, я намагався втриматися але моя хватка не була настільки сильною

Я досі бачу її очі, коли вона впала, і вона так довго впала

Якщо коли побачиш її, я сподіваюся, ти досягнеш успіху там, де я зазнав невдачі

Я плакав через жорстокість королів у день, коли вона зійшла з колії

О, будь ласка, будь ласка, ви можете врятувати її і забрати?

Ви знаєте, що Лондон її вб’є, ви не можете дозволити диму потрапити