Here Comes That Rainbow Again - The Highwaymen

The scene was a small roadside cafe,

The waitress was sweeping the floor.

Two truck drivers drinking their coffee.

And two Okie kids by the door.

«How much are them candies?"they asked her.

«How much have you got?"she replied.

«We've only a penny between us.»

«Them's two for a penny,"she lied.

And the daylight grew heavy with thunder,

With the smell of the rain on the wind.

Ain’t it just like a human.

Here comes that rainbow again.

One truck driver called to the waitress,

After the kids went outside.

«Them candies ain’t two for a penny.»

«So what’s it to you?"she replied.

In silence they finished their coffee,

And got up and nodded goodbye.

She called: «Hey, you left too much money!»

«So what’s it to you?"they replied.

And the daylight was heavy with thunder,

With the smell of the rain on the wind.

Ain’t it just like a human.

Here comes that rainbow again.

Місце події було невелике придорожнє кафе,

Офіціантка підмітала підлогу.

Двоє водіїв вантажівок п'ють каву.

І двоє дітей Окі біля дверей.

«Скільки коштують цукерки?» — запитали у неї.

«Скільки ти маєш?» — відповіла вона.

«У нас лише копійка між нами».

«Їх двоє за копійку», — збрехала вона.

І денне світло стало важким громом,

Із запахом дощу на вітрі.

Хіба це не так, як людина.

Ось знову та веселка.

Один водій вантажівки викликав офіціантку,

Після того, як діти вийшли на вулицю.

«Це цукерки не дві за копійку».

«Так що тобі до того?» — відповіла вона.

Вони мовчки допивали каву,

І встав і кивнув на прощання.

Вона подзвонила: «Гей, ти залишив забагато грошей!»

«Так що тобі до того?» — відповіли вони.

І день був важкий громом,

Із запахом дощу на вітрі.

Хіба це не так, як людина.

Ось знову та веселка.