The Sad Milkman - The Handsome Family

Above the dark highway, on a black tar roof

Stood the sad milkman in love with the moon

She filled up his window with soft milky light

So he climbed up the chimney and into the night

But the moon, she rises

And the moon, she falls

And her slow white eye

Sees nothing at all

Down on the sidewalk, a crowd gathered 'round

Throwing up bricks and bottles to knock the boy down

He stood up above them with his hands in the air

Crying up to the moonbeams, come let down your hair

But the moon, she rises

And the moon, she falls

And her slow white eye

Sees nothing at all

He wanted to feel like a bucket of milk

Or sweet summer wind on rolling green hills

He wanted to fly up from the roof

Up through the night wind to the arms of the moon

But the moon, she rises

And the moon, she falls

And her slow white eye

Sees nothing at all

But the moon, she rises

And the moon, she falls

And her slow white eye

Sees nothing at all

Над темним шосе, на чорному смоляному даху

Стояв сумний молочник, закоханий у місяць

Вона наповнила його вікно м’яким молочним світлом

Тож він виліз на димар і пішов у ніч

Але місяць, вона сходить

І місяць, вона падає

І її повільне біле око

Взагалі нічого не бачить

Внизу на тротуарі натовп зібрався

Кидати цеглу й пляшки, щоб збити хлопця

Він встав над ними, піднявши руки вгору

Плачучи до місячних променів, розпустіть волосся

Але місяць, вона сходить

І місяць, вона падає

І її повільне біле око

Взагалі нічого не бачить

Він хотів відчуватися відром молока

Або солодкий літній вітер на зелених пагорбах

Він хотів злетіти з даху

Вгору крізь нічний вітер до рук місяця

Але місяць, вона сходить

І місяць, вона падає

І її повільне біле око

Взагалі нічого не бачить

Але місяць, вона сходить

І місяць, вона падає

І її повільне біле око

Взагалі нічого не бачить