Whitehaven - The Handsome Family

What a hideous forest

Surrounded Whitehaven

Twisted black mountains

Wolves howled in madness

Never I ventured beyond the stone tower

As dusk spread her black wings at the edge of the dark wild wood

But one windy evening

Gathering timbers

Under white elm trees

In shadows, I saw her

The darkest of beauties

With her basket of cherries

The wind at her black skirt like the hands of the wild dark wood

She turned in her terror

A madness possessed her

In shadow she clawed me

We screamed in the brambles

Hunters came running

With torches and axes

Treetop to treetop, flames tore through the dark wild wood

Back down they dragged us

Past the stone towers

The church bells were ringing

The sky screamed in flashes

But we stood in the church yard

Laughing like jackals

As the stone towers tumbled and bowed to the wild dark wood

Який жахливий ліс

Оточений Вайтхейвен

Скручені чорні гори

Вовки вили від божевілля

Я ніколи не виходив за межі кам’яної вежі

У сутінках розправила свої чорні крила на краю темного дикого лісу

Але одного вітряного вечора

Збір деревини

Під білими в'язами

У тіні я бачив її

Найтемніша з красунь

З її кошиком вишень

Вітер на її чорній спідниці, як руки дикого темного дерева

Вона з жахом обернулася

Нею опанувала божевілля

У тіні вона вчепила мене

Ми кричали в ожевику

Прибігли мисливці

Зі смолоскипами та сокирами

Вершина до верхівки дерева, полум’я розривало темний дикий ліс

Назад вони потягнули нас

Повз кам’яні вежі

Дзвонили церковні дзвони

Небо кричало спалахами

Але ми стояли на подвір’ї церкви

Сміються, як шакали

Коли кам’яні вежі впали й поклонилися дикому темному лісу