Magellan - The Disco Biscuits

The waves make mountains, I’ve sailed with ease

As wind gathers firmly in my canopy

We dive through the mist to the autumn sun

My vessel and its crew of twenty one, and we fly

Through burgundy smoke and a fear of home

Alas, my final mission to the great unknown

As my thoughts betray me in flashes so bold

I’m reminded of home where the coast shines like gold

Darkness, thunderstorm, a ship going down

The crashing of rain and its deafening sound

As the crew ties the sails blown aside by the wind

Crashing from the waves come tumbling in and we fly

Rolling like a cobra, one life to spend

Drifting through the heavens where the oceans they end

And there’s no longer the sea no longer the sun

My ship and the waves have all swirled into one

And i’m off past the vision, the line of the light

Where oceans turn waterfalls, daytime turns night

And no people return, no stories to tell

And i watched thru the door for the toll of the bell

One with the raging wind

Alive on the highest tides

My ship at sail can climb a mountain

Ride it to the sky

Whoa… oh, he’ll navigate!

Earlier up this morning, as I sit upon the bow

In the distance, my homeland, but I just don’t know how

Years along the sea, and I thought I’d find the sun

Once around the world, and now I think I’m done

Хвилі утворюють гори, я плив з легкістю

Як вітер міцно збирається у мому пологу

Ми пірнаємо крізь туман до осіннього сонця

Моє судно та його команда з двадцяти одного чоловіка, і ми летимо

Через бордовий дим і страх перед домом

На жаль, моя остання місія до великого невідомого

Як мої думки зраджують мене у спалахах так сміливо

Мені згадується дім, де берег сяє, як золото

Темрява, гроза, корабель падає

Гук дощу та його оглушливий звук

Коли екіпаж зв’язує вітрила, рознесені вітером

Налітаючи на хвилі, ми летимо

Катаючись, як кобра, одне життя на прожити

Дрейфують небесами там, де закінчуються океани

І більше немає моря не більше сонця

Мій корабель і хвилі злилися в одне ціле

І я пройшов повз бачення, лінію світла

Там, де океани перетворюються на водоспади, день перетворюється на ніч

І ніхто не повертається, немає історій, які можна розповісти

І я спостерігав через двері, чи дзвонить дзвоник

Один із шаленим вітром

Живий під час найвищих припливів

Мій корабель під вітрилом може піднятися на гору

Покатайтеся на ньому до неба

Вау... о, він буде орієнтуватися!

Раніше сього ранку, як я сиджу на носі

Вдалині моя батьківщина, але я просто не знаю як

Роки біля моря, і я думав, що знайду сонце

Колись навколо світу, а тепер я думаю, що закінчив