This Beautiful Life - The Dear Hunter

One foot, then the other

Such embarrassment, it wasn’t meant that

I, I should discover such offensive things

This suffering sends hope to the ground

But I really never had enough

They’ve got pride in him

This tide turns lives over

A black tongue prophecy, adorned in stony skin

We never ever (never ever) ever had to lie to move ahead

But here in oblivion, we cling to what we can

So in the end (in the end) we can say that with these hands

We took it all back, it all back

So let us force a smile and pretend that we’re alive

Oh, but somewhere, none of this happened

The bullets removed themselves;

life is beautiful

I have a home above the lake where I could

Forget the words to the songs that we’ve heard

The passages read, all the names in a world

That have brought us this pain, from the wounds we’ve sustained

A cold calloused heart, sitting still in this cave of a chest

So abandon a life from before, a boy and his innocence…

Одна нога, потім друга

Таке збентеження, це не мало на увазі

Я, я маю виявити такі образливі речі

Це страждання дає надію на землю

Але мені ніколи не було достатньо

Вони пишаються ним

Цей приплив перевертає життя

Пророцтво чорного язика, прикрашене кам’яною шкірою

Нам ніколи (ніколи) ніколи не доводилося брехати, щоб рухатися вперед

Але тут, у забутті, ми чіпляємося за те, що можемо

Тож в кінець (в кінець) ми можемо так сказати цими руками

Ми забрали все назад, все назад

Тож давайте вимушено усміхнутися й удавати, що ми живі

О, але десь нічого з цього не сталося

Кулі вилучилися самі;

життя прекрасне

У мене є дім над озером, де я міг би

Забудьте слова пісень, які ми чули

Прочитані уривки, усі імена в світі

Це принесло нам цей біль, від ран, які ми зазнали

Холодне мозолисте серце, яке нерухомо сидить у цій печері скрині

Тож покиньте колишнє життя, хлопчика та його невинність…