The Merry Ploughboy - The Davitts

Oh i am a merry ploughboy,

And i plough the feilds by day,

'Till a sudden thought came to my mind,

That i should roam away.

For I’ve always hated slavery,

Since the day that i was born,

So im off to join the IRA,

And im off tomorrow morn'.

So were all off to Dublin in the green,

Where the helmets glisten in the sun,

Where the bay’nets flash,

and rifles crash,

to the echo of a thompson gun.

I’ll leave behind my pick and spade,

I’ll leave behind my plough,

Oh i’ll leave behind my horse and yoke,

For no more i’ll need them now.

I’ll put on my short revolver

and my bandoller of lead

for to live or die I can but try

to avenge my country’s dead

So were all off to Dublin in the green,

Where the helmets glisten in the sun,

Where the bay’nets flash,

and rifles crash,

to the echo of a thompson gun.

And i leave behind my Mary,

She is the girl i do adore,

And i wonder if,

She thinks of me when she hears the rifles roar.

And when the war is over, and dear old Ireland is free

I’ll take her to the church to wed and a rebel’s wife she’ll be

And we’re all off to Dublin in the green, in the green

Where the helmets glisten in the sun

Where the bay’nets flash and the riffles crash

To the echo of a Thompson gun.

Well some men fight for silver and some men fight for gold

But the I.R.A.

are fighting for the land the Saxons stole.

And we’re all off to Dublin in the green, in the green

Where the helmets glisten in the sun

Where the bay’nets flash and the riffles crash

To the echo of a Thompson gun.

And we’re all off to Dublin in the green, in the green

Where the helmets glisten in the sun

Where the bay’nets flash and the riffles crash

To the echo of a Thompson gun.

Ой, я веселий пахаря,

І я ораню поля щодня,

«Поки мені не спала на думку раптова думка,

Що я маю блукати.

Бо я завжди ненавидів рабство,

З того дня, коли я народився,

Тож я збираюся приєднатися до IRA,

І я завтра вранці.

Тож усі вирушили до Дубліна в зелені,

Де шоломи блищать на сонці,

Де блимають байки,

і гвинтівки розбиваються,

до відлуння пістолета Томпсона.

Я залишу свою добірку,

Я залишу свій плуг,

О, я залишу свого коня й ярмо,

Більше мені вони не знадобляться.

Я одягну свій короткий револьвер

і мій провідник

щоб жити чи померти, я можу але спробувати

щоб помститися за загибель моєї країни

Тож усі вирушили до Дубліна в зелені,

Де шоломи блищать на сонці,

Де блимають байки,

і гвинтівки розбиваються,

до відлуння пістолета Томпсона.

І я залишаю позаду свою Марію,

Це дівчина, яку я обожнюю,

І мені цікаво, чи

Вона думає про мене, коли чує ревуть гвинтівки.

І коли війна закінчиться, і люба стара Ірландія вільна

Я відведу її до церкви, щоб одружитися, і вона буде дружиною повстанця

І ми всі їдемо до Дубліна в зелені, в зелені

Де шоломи блищать на сонці

Там, де блимають байки і тріщать гвинтівки

Відлуння пістолета Томпсона.

Деякі чоловіки борються за срібло, а інші борються за золото

Але I.R.A.

борються за землю, яку вкрали сакси.

І ми всі їдемо до Дубліна в зелені, в зелені

Де шоломи блищать на сонці

Там, де блимають байки і тріщать гвинтівки

Відлуння пістолета Томпсона.

І ми всі їдемо до Дубліна в зелені, в зелені

Де шоломи блищать на сонці

Там, де блимають байки і тріщать гвинтівки

Відлуння пістолета Томпсона.