I Cannot Raise the Dead - The Dark Element, Anette Olzon, Jani Liimatainen

I’ve been wasting away

Like the Christ on the cross

And I can take no more

Was I too dumb to give up

Or too proud to give in

Don’t even care no more

But I’m not here to raise the dead

Hang myself in every word that you said

I’m not here to share your bed

There are things to forgive

There are things to forget

There are things I regret

And all the things that I did

All the things that I said

Are better left for dead

And I’m not here to raise the dead

Hang myself in every word that was said

If you want I’ll take the blame

'Cause dreams get buried everyday

Now there is rose on our grave and the colours have faded

So why should we try to hold on

We’re like dust in the wind, we are memory jaded

So say what you will, say what you will for

I cannot raise the dead, no

I cannot raise the dead

I cannot raise the dead, no

I cannot raise the dead

In a time before us

We were both someone else

And we can be again

We both let wrong one in

To keep the right one out

And now we’re both without

So let’s not try to raise the dead

Hang ourselves in all the words that were said long ago

If you want I’ll take the blame

For dreams get buried everyday

Now there is rose on our grave and the colours have faded

So why should we try to hold on

We’re like dust in the wind, we are memory jaded

So say what you will, say what you will for

I cannot raise the dead, no

I cannot raise the dead

I cannot raise the dead, no

I cannot raise the dead

Now there is rose on our grave and the colours have faded

So why should we try to hold on

We’re like dust in the wind, we are memory jaded

So say what you will, say what you will for

There is rose on our grave and the colours have faded

So why should we try to hold on

We’re like dust in the wind, we are memory jaded

So say what you will, say what you will for

I cannot raise the dead, no

I cannot raise the dead

I cannot raise the dead, no

I cannot raise the dead

Я марнувався

Як Христос на хресті

І я більше не можу терпіти

Я був занадто тупий, щоб здатися

Або надто гордий, щоб поступитися

Більше навіть не хвилюйтеся

Але я тут не для того, щоб воскресити мертвих

Зациклююсь на кожному сказаному вами слові

Я тут не для того, щоб розділяти ваше ліжко

Є речі, які пробачити

Є про що забути

Є речі, про які я шкодую

І все те, що я робив

Все те, що я сказав

Краще залишити мертвими

І я тут не для того, щоб воскресити мертвих

Зациклююсь на кожному сказаному слові

Якщо ви хочете, я візьму на себе провину

Бо мрії ховають щодня

Тепер на нашій могилі троянда, і кольори зів’яли

Тож чому ми повинні намагатися триматися

Ми, як пил на вітрі, ми вичерпані пам’яттю

Тож кажи, що хочеш, кажи, що хочеш

Я не можу воскресити мертвих, ні

Я не можу воскресити мертвих

Я не можу воскресити мертвих, ні

Я не можу воскресити мертвих

У час перед нами

Ми обидва були кимось іншим

І ми можемо знову стати

Ми обидва впустили одного неправильного

Щоб залишити правильний

А тепер ми обоє без

Тож давайте не намагатися воскресити мертвих

Повісьте себе в усіх словах, які були сказані давно

Якщо ви хочете, я візьму на себе провину

Бо мрії ховають щодня

Тепер на нашій могилі троянда, і кольори зів’яли

Тож чому ми повинні намагатися триматися

Ми, як пил на вітрі, ми вичерпані пам’яттю

Тож кажи, що хочеш, кажи, що хочеш

Я не можу воскресити мертвих, ні

Я не можу воскресити мертвих

Я не можу воскресити мертвих, ні

Я не можу воскресити мертвих

Тепер на нашій могилі троянда, і кольори зів’яли

Тож чому ми повинні намагатися триматися

Ми, як пил на вітрі, ми вичерпані пам’яттю

Тож кажи, що хочеш, кажи, що хочеш

На нашій могилі троянда, а кольори зів’яли

Тож чому ми повинні намагатися триматися

Ми, як пил на вітрі, ми вичерпані пам’яттю

Тож кажи, що хочеш, кажи, що хочеш

Я не можу воскресити мертвих, ні

Я не можу воскресити мертвих

Я не можу воскресити мертвих, ні

Я не можу воскресити мертвих