I, The Jury - The Color Morale

There’s a cure for all the dead,

in all the dead, all the dead.

It all started out as another failed attempt,

they all died underfed

For the sake of all that’s failing,

I’d rather die on my knees

than stand here with these same old

tired and worn out feet of mine.

Walking circles,

because my chords remain unbalanced.

This is not about me,

this is not about us.

Father, Father will they let you in, let you in?

Please forgive me,

I am one of them, one of them.

Father, Father will they let you in, let you in?

Please forgive me,

I am one of them.

So tear me open and reach right in,

they don’t have to go the same way the came

born to sin.

In due time, they’ll all find

that they can be forgiven.

We all live in a world of convictions,

an ugly world with ugly surroundings.

You don’t recognize your own faces,

'cause there’s more than,

more than just one side.

We are all our own jury,

some day we’ll be put on trial.

This is not about me,

this is not about us.

Father, Father will they let you in, let you in?

Please forgive me,

I am one of them, one of them.

Oh, let me in,

oh, let me in.

So tear me open and reach right in,

they don’t have to go the same way the came

born to sin.

In due time, they’ll all find

that they can be forgiven.

You don’t forgive others for their sake,

you forgive for your own sake.

You don’t forgive only for your sake,

for the sake of our falling, forgive yourself.

Today I stand tallest from my knees,

today I stand tallest from my knees,

from my knees, from my knees.

Є ліки для всіх мертвих,

у всіх мертвих, усіх мертвих.

Все почалося як ще одна невдала спроба,

всі вони померли недогодованими

Заради усього, що не вдається,

Я б краще помер на колінах

ніж стояти тут з цими ж старими

мої втомлені та зношені ноги.

Ходьба кола,

тому що мої акорди залишаються незбалансованими.

Це не про мене,

це не про нас.

Батько, батьку впустять, впустять?

Пробач мені, будь ласка,

Я один з  них, один з них.

Батько, батьку впустять, впустять?

Пробач мені, будь ласка,

Я один з них.

Тож розірви мене і простягни руку прямо всередину,

їм не обов’язково йти тим самим шляхом, яким прийшли

народжений для гріха.

Згодом вони всі знайдуть

що їх можна пробачити.

Ми всі живемо у світі переконань,

потворний світ із потворним оточенням.

Ти не впізнаєш власних облич,

тому що є більше ніж,

більше, ніж одна сторона.

Ми всі – своє журі,

колись ми будемо перед судом.

Це не про мене,

це не про нас.

Батько, батьку впустять, впустять?

Пробач мені, будь ласка,

Я один з  них, один з них.

О, впусти мене,

о, впусти мене.

Тож розірви мене і простягни руку прямо всередину,

їм не обов’язково йти тим самим шляхом, яким прийшли

народжений для гріха.

Згодом вони всі знайдуть

що їх можна пробачити.

Ти не прощаєш інших заради них,

ти прощаєш заради себе.

Ти не прощаєш тільки заради себе,

заради нашого падіння, вибач собі.

Сьогодні я стою найвищий із колін,

сьогодні я стою найвищий із колін,

з моїх колін, з моїх колін.