Strange Comfort - The Color Morale

I know I’m lost with no motivation to find my way back

I left myself down a paper trail of the pages of my mind

Now I want them back

I’m somewhere between no courage among

The other things I lack

Lost in desperation where an ember turns to an ash

Somewhere along this path I crossed the line

Broken promises I’ve made without thinking twice

Left my second thought and reason behind

All in the name of making this world mine

All in the name of building my own

Why do I think that I have to live this life alone?

I know I’m lost!

I know I know I’m lost, I know I know I’m lost

But what scares me the most is that I’m starting to feel at home

I know I know I can’t stay here forever

When we lose ourselves we find each other

I find this strange comfort in being lost in life

Wherever I end up, will I belong there this time?

So when you feel your heart sink into your chest

Don’t forget everything is okay in the end

We are not okay, but this is not the end yet

We are not okay, but this is not the end yet

We are not okay, but this is not the end

I know I know I’m lost, I know I know I’m lost

But what scares me the most is that I’m starting to feel at home

I know I know I can’t stay here forever

When we lose ourselves we find each other

Я знаю, що загубився, не маю мотивації шукати дорогу назад

Я залишився паперовим слідом сторінок мого розуму

Тепер я хочу їх повернути

Я десь посередині між відсутністю мужності

Інше, чого мені не вистачає

Загублений у відчаї, де вугілля перетворюється на попіл

Десь на цьому шляху я перетнув межу

Порушені обіцянки, які я дав, не замислюючись двічі

Залишив свою другу думку й причину позаду

Все в ім’я того, щоб зробити цей світ моїм

Все в ім’я створення власного

Чому я вважаю, що му прожити це життя одному?

Я знаю, що заблукав!

Я знаю, я знаю, що загубився, я знаю, що я заблукав

Але найбільше мене лякає те, що я починаю почувати себе як вдома

Я знаю, я знаю, що не можу залишатися тут вічно

Коли ми втрачаємо себе, ми знаходимо один одного

Я знаходжу цю дивну втіху в загубленому житті

Де б я не опинився, чи належу мені цього разу?

Тож коли ви відчуваєте, як ваше серце впадає у ваші груди

Не забувайте, що зрештою все добре

Ми не в порядку, але це ще не кінець

Ми не в порядку, але це ще не кінець

Ми не в порядку, але це ще не кінець

Я знаю, я знаю, що загубився, я знаю, що я заблукав

Але найбільше мене лякає те, що я починаю почувати себе як вдома

Я знаю, я знаю, що не можу залишатися тут вічно

Коли ми втрачаємо себе, ми знаходимо один одного