The Blizzard - The Clarks

10th Street don’t run in a straight line

We played on the part we couldn’t find

And a musky old man, had a cup in his hand

He’s the unofficial doorman, he helped flag down the cabs

The snow started light, we thinking about home

But thinking was by far the closest we’d get, we’re alone

And what I had planned for the next couple days

Nothing more than a wish, still a phone call away

So we headed west, an our felt like four

'Til we had to sleep or just couldn’t see anymore

And the man on the corner, was probably home, it was late

And we were stranded on the highway at the Frederick, Super 8

(Lost on the highway, I ain;t never going back… no, no, no)

10 inches, twelve, fifteen, twenty-four

Then the cable went out, we just sang songs then got bored

Tempers were short when the food it got thin

We walked a half a mile to the buffet, at the Holiday Inn

Six hours turned to twelve, and twelve to forty-eight

We watched the gypsy’s take shelter when they closed the interstate

We spoke of Civil War, Pulp Fiction, and our escape

Everything was shut down, but for that Frederick, Super 8

(Don't apologize, just give me my fuckin' sandwich)

Lost on the highway on the side of the road

Kicking your feet up to lighten the load

There was a contest of manhood and there was no debate

Oh six lonely, lonely, lonely men’at that Frederick, Super 8

(It rhymes with 'debate'…I ain’t never going back)

10-та вулиця не проходить по прямій лінії

Ми грали на ролі, яку не знайшли

І мускусний старий, мав чашку в руці

Він неофіційний швейцар, він допомагав зупиняти таксі

Сніг почався дрібний, ми думаємо про дім

Але думати було найближче, що ми могли отримати, ми самотні

І що я запланував на наступні пару днів

Ніщо більше, ніж бажання, все одно телефонний дзвінок

Тож ми попрямували на захід, і наш почувався четверо

«Поки ми довелося спати або просто не могли більше бачити

А чоловік на розі, напевно, був удома, було пізно

І ми застрягли на шосе біля Frederick, Super 8

(Загублений на шосе, я ніколи не повернусь… ні, ні, ні)

10 дюймів, дванадцять, п'ятнадцять, двадцять чотири

Потім пропав кабель, ми просто співали пісні, потім стало нудно

Настрої були короткими, коли їжа стала рідкою

Ми пройшли півмилі до буфету в готелі Holiday Inn

Шість годин перетворилися на дванадцять, а дванадцять — на сорок вісім

Ми спостерігали, як цигани знайшли притулок, коли вони закрили міжштатну трасу

Ми говорили про Громадянську війну, Кримінальне чтиво та нашу втечу

Все було закрито, але для цього Фредеріка, Super 8

(Не вибачайся, просто дай мені мій довбаний сендвіч)

Загубився на шосе на узбіччі дороги

Піднімайте ноги, щоб полегшити навантаження

Було змагання за мужність, і не було дебатів

О, шість самотніх, самотніх, самотніх чоловіків у цьому Фредеріку, Super 8

(Це римується зі словом «дебати»… Я ніколи не повернуся)