The Scars of My Journey - The Chasm

When life has ceased

When the termination of the traditional spirit

And catastrophic barbaric desolations

Surrounds the core of my linear cold menace

Feeling the power and reflection of the inner winter

Which is always present in this cosmic landscapes of sorrow

Are the winds and whispers ashes of an ancient memory

Which tries to release the thousand pictures of agony?

(that lies dormant in the rust and and frost of my cosmos within…)

Shattered and deceassed all the once bright possessions

That lead this strange land are now just a feeble flame in my soul…

Коли життя припинилося

Коли припиняється традиційний дух

І катастрофічні варварські спустошення

Оточує ядро мої лінійної холодної загрози

Відчути силу й відображення внутрішньої зими

Що завжди присутнє в ціх космічних пейзажах скорботи

Це вітри й шепіт попіл давньої пам’яті

Хто намагається випустити тисячу картин агонії?

(що дрімає в іржі та морозі мого космосу всередині…)

Зруйновано і померло всі колись світлі надбання

Те, що ведуть цю дивну землю, тепер лише слабке полум’я в моїй душі…