Bees - The Ballroom Thieves

There’s a voice that pulls me stumbling through a symphony

And the less of it I need, the more I get

'Til I’m swept up by the shape of all the centuries

Like an echo in the chambers of my chest

I think she fears I’ll be a servant to my history

Or worse, a slave to someone else’s misplaced doubts

So I try too hard to kill what’s out to kill me

'Til I’m blind and hiding in the lion’s mouth

And the words she aches to hear pour through my canyon

And they’re singing in the caverns of my limbs

And though I do my best to try to understand them

They only follow me like vultures in the end

I once read that I should write something worth reading

Or I should do something worth writing about

And as my ears they buzz like bees upon the ceiling

I start to pour a little more than I’m allowed

I said our hearts know deeper seasons than our memories

She said «this harvest might sustain us for a year»

And of all the thousand ways the world could tempt me

I’ve never met a better fighter than her fear

So as I try to breathe the air that she is breathing

And we dance a lightless dance upon my floor

I am burning to tell her she’s all i’m needing

But i’m drowned out by all the noise outside the door

Carried by the current of the morning

Miles below the surface of the dawn

This is not the place that I was born in

But it doesn’t mean it’s not the place where I belong

Є голос, який тягне мне спотикаючись у симфонії

І чим менше цього мені потрібно, тим більше я отримую

Поки мене не охопить образ всіх століть

Як луна в покоях моїх грудей

Мені здається, вона боїться, що я стану слугою свої історії

Або що ще гірше — рабом чиїхось помилкових сумнівів

Тому я надто намагаюся вбити те, що хоче вбити мене

«Поки я не осліп і не ховаюся в левячій пащі

І слова, які вона прагне почути, ллються крізь мій каньйон

І вони співають у печерах моїх кінцівок

І хоча я роблю все, щоб намагатися зрозуміти їх

Зрештою, вони йдуть за мною, як грифи

Одного разу я прочитав, що я повинен написати щось, що варто прочитати

Або я повинен зробити щось, про що варто написати

І в моїх вухах вони гудуть, як бджоли на стелі

Я починаю наливати трошки більше, ніж мені дозволено

Я казав, що наші серця знають глибші пори року, ніж наші спогади

Вона сказала, що «цей урожай може витримати нас протягом року»

І з усіх тисяч способів, яким світ міг спокусити мене

Я ніколи не зустрічав кращого бійця, ніж її страх

Тому я намагаюся вдихнути повітря, яким вона дихає

І ми танцюємо танець без світла на моєму підлозі

Я спачуся відповідати їй, що вона все, що мені потрібно

Але мене заглушає весь шум за дверима

Рознесений ранковою течією

Милі під поверхнею світанку

Це не те місце, де я народився

Але це не означає, що це не те місце, де я належу