Stairway To Hell - The Amity Affliction

For so many years I held my breath for you

Held under what became the ocean

I’m struggling to find footing on what became the ocean floor

And now, as I reflect on what became my foundation

And who am I to say the grass was ever greener

Where my own feet struck on the Earth?

And that the fields, they seemed much neater on my side of the fence

And who am I to question why you took the path you took?

And who the fuck am I to open this closed book?

But the pages just keep turning and my pen just won’t run dry

But my eyes — they won’t stop burning and yet you still have no reply

I guess that in a way, it had to be like this

And I guess that in a way, I’m glad it turned out like it did

Because I couldn’t stand your sight if I ran into you tonight

And if you died, I just don’t think I’d have too much to say tonight

And who am I to say the grass was ever greener

Where my own feet struck on the Earth?

And that the fields, they seemed much neater on my side of the fence

And who am I to question why you took the path you took?

And who the fuck am I to open this closed book?

But the pages just keep turning, turning

If you hear this just forget it

If you hear this just forget it

Oh!

«Beating me wouldn’t mean anything now, I’m all through»

«All I want is to earn your respect, how am I meant to do that if you won’t

fight me?»

«Maybe you should’ve thought of that, before you sucked at being a man your

whole life»

«Oh my god, I hate you so much, I just wanna smash your face in»

«Too late, I’m a dead man…»

Стільки років я затамував дих заради тебе

Утримується під тим, що стало океаном

Я з усіх сил намагаюся знайти опору на тому, що стало дном океану

А тепер, коли я розмірковую про те, що стало моїм фундаментом

І хто я такий, щоб сказати, що трава стала зеленішою

Куди мої власні ноги вдарилися про Землю?

І щоб поля, вони здавалися набагато акуратніше з моєї сторони паркану

І хто я , щоб запитувати, чому ви пішли тим шляхом, яким пішли?

І хто я такий, на біса, щоб відкривати цю закриту книгу?

Але сторінки просто перегортаються, і моя ручка просто не висихає

Але мої очі — вони не перестануть горіти, а ви все ще не маєте відповіді

Я припускаю, що в певному смислі це  мало бути таким

І я припускаю, що певним чином я радий, що вийшло так, як вийшло

Тому що я не витримаю твого зору, якби натикався на тебе сьогодні ввечері

І якби ти помер, я просто не думаю, що мені було б багато сказати сьогодні ввечері

І хто я такий, щоб сказати, що трава стала зеленішою

Куди мої власні ноги вдарилися про Землю?

І щоб поля, вони здавалися набагато акуратніше з моєї сторони паркану

І хто я , щоб запитувати, чому ви пішли тим шляхом, яким пішли?

І хто я такий, на біса, щоб відкривати цю закриту книгу?

Але сторінки просто перегортаються, перегортаються

Якщо ви це почуєте, просто забудьте

Якщо ви це почуєте, просто забудьте

Ой!

«Бити мене зараз нічого не означатиме, я все закінчив»

«Все, чого я бажаю — заслужити твою повагу, як я роблю це робити, якщо ви не

битися зі мною?»

«Можливо, вам слід було подумати про це, перш ніж скуштувати бути чоловіком

Все життя"

«О боже мій, я так ненавиджу тебе, я просто хочу розбити тобі обличчя»

«Занадто пізно, я мертвий…»