Andarilho - Terra Preta

Vivemos tempos difíceis

E é necessário ter a luz para poder caminhar na escuridão

Os inimigos são invicíveis

Se manifestam quando está sozinho ou tá na mulditão

Oferecendo melhor caminho

E desse jeito te atrai pra um labirinto sem solução

Mas sou um andarilho só me encontro quando estou sozinho

Um homem só seguindo em frente por esse deserto

Outra vez eu vou partir sem te avisar

Dar início a uma nova vida

Durante a vida inteira fui um andarilho

Seguindo por impulso igual a um vagão que desgarrou do trêm dos trilhos

E é o instinto que me faz seguir em frente

Num momento de perigo por favor alguem me lembre

Que o amor é toda luz que necessito

Conforta minha alma e da sentido a essa rima que aqui recito

Já fui convencido pelos erros

Até que a verdade me acertou abaixo dos meus supercílios

Assumo, esse nokaut foi notório

Serviu pra perceber que o caminho era ilusório

Como um bode expiatório

Eu paguei pelo pecado de uma gente tão ingrata

Que só te trata bem

Pelas vestes pelo ouro que tu tens

Te apunhalam pelas costas por trinta moedas de prata

Soldados armados com lanças e espadas

Perfurando o meu corpo enquanto durmo só pelas calçadas

Nesse deserto escaldante, estrelas guiam

Já enxerguei no horizonte o que eles não viam

Os fariseus fazem chacota e sorriam

Pois todo esse amor é a receita que mais repudiam

Outra vez eu vou partir sem te avisar

Dar início a uma nova vida

Ми живемо в тяжкі часи

І треба мати світло, щоб ходити в темряві

Вороги непереможні

Вони проявляються, коли ви один або в натовпі

пропонуючи найкращий спосіб

І таким чином він заманює вас у нерозгаданий лабіринт

Але я мандрівник, я знаходжу себе лише коли я сам

Один чоловік рухається вперед через цю пустелю

Знову я піду, не сказавши тобі

Почніть нове життя

Все життя я був мандрівником

Слідуючи пориву, як вагон, що з’їхав із колії

І це інстинкт, який мене тримає

У момент небезпеки, будь ласка, хтось нагадає мені

Це кохання — все те світло, яке мені потрібно

Це втішає мою душу і надає значення цьому віршику, який я тут читаю

Мене переконали помилки

Поки правда не вразила мене нижче брів

Я припускаю, що той нокаут був горезвісним

Це послужило усвідомленню того, що шлях ілюзорний

Як козел відпущення

Я заплатив за гріх такого невдячного народу

Хто тільки добре ставиться до вас

За одежу за золото, що маєш

За тридцять срібняків в спину встромлять

Солдати, озброєні списами та мечами

Проколюючи моє тіло, поки я сплю одна на тротуарах

У цій палаючій пустелі ведуть зірки

Я вже бачив на горизонті те, чого вони не бачили

Фарисеї глузують і посміхаються

Тому що вся ця любов є рецептом, який вони найбільше відкидають

Знову я піду, не сказавши тобі

Почніть нове життя