Teräksen varjo - Teräsbetoni

Kohti pohjoista ratsastaa tuhat miestä tummanpuhuvaa,

liekit nuolevat haarniskaa painavaa!

Sodan jumalat puolellaan, tuli kuoleman takanaan,

käyvät soturit uudestaan tappamaan!

Opastaa tietä ohut valo Kuun, terässydän jo tahtoo taisteluun,

miekka valmiina kaivattuun tappeluun.

Halki maiseman roudan peittämän, valmiina menettämään elämän,

lumi ylittää jääkentän myrskyävän!

Ja jälleen laskeutuu ylle maan,

varjo teräksen puolustamaan,

voimaa ja kunniaa!

Ja jälleen peittää loistollaan,

varjo teräksen luvatun maan!

Vihollinen verta vuotaa taas saa!

«Jo hämärtyy taivaan ranta, huokaa hiljaa,

kuullessaan kaukaisuudesta kantautuvan sotahuudon»

Kauneus kuuluu aina kuolemaan, sankareina heidät haudataan,

lippu kunnian mukaan lasketaan!

Yllä laaksojen ukkostaa, iskevät tuhat salamaa!

Tuhat hahmoa tummaa ratsastaa!

Ja jälleen laskeutuu ylle maan,

varjo teräksen puolustamaan,

voimaa ja kunniaa!

Ja jälleen peittää loistollaan,

varjo teräksen luvatun maan!

Vihollinen verta vuotaa taas saa!

(Solo)

Ja jälleen laskeutuu ylle maan,

varjo teräksen puolustamaan,

voimaa ja kunniaa!

Ja jälleen peittää loistollaan,

varjo teräksen luvatun maan!

Vihollinen verta vuotaa taas saa!

На північ їде тисяча темномовних чоловіків,

полум'я лиже броню важку!

Боги війни на їхньому боці, прийшли за смертю,

воїни знову збираються вбивати!

Веди шлях до тонкого світла місяця, сталеве серце вже хоче битися,

меч, готовий до вкрай необхідної битви.

Крізь вкритий інеєм краєвид, готовий втратити життя,

сніг перетинає льодове поле бурхливо!

І знову спускається на землю,

тінь сталі для захисту,

сила і слава!

І знову неясний своєю пишністю,

тінь сталі обітованої землі!

Ворог знову стікає кров’ю!

«Берег неба вже тьмяний, тихо зітхає,

чути здалеку військовий клич »

Краса завжди належить смерті, їх ховають як героїв,

квиток на честь зарахований!

Над долинами грім, уражений тисячею блискавок!

Тисяча символів для темної їзди!

І знову спускається на землю,

тінь сталі для захисту,

сила і слава!

І знову неясний своєю пишністю,

тінь сталі обітованої землі!

Ворог знову стікає кров’ю!

(соло)

І знову спускається на землю,

тінь сталі для захисту,

сила і слава!

І знову неясний своєю пишністю,

тінь сталі обітованої землі!

Ворог знову стікає кров’ю!