Ölüm Işığa Uzanmış - Teoman

Ince yüzlü genç bir kadın göle girmişse

Papatyaları düşmüşse, zamansız ölmüşse

Gece saat tam 12 yi vurduğunda

O geceyi devirmiş üç beş şarapla

Gölde sıyırmış eteğini çırılçıplak kalmış

Koparılmış çiçeklerden hiç taç yapmamış

Bilmiş ki hep kendinde bir tuhaflık varmış

İşte o yüzden hırpalanmış

Kaburgaların arasında titrermiş camları

Son kez dua etmiş, "seç beni hayat" demiş

Uzaklarda bir yerde, her dar sokakta

Ölüm ışığa uzanmış, kadınsa ona

Aşka dayamıştı kendini,

Artık sevmediği

Şehirleri, insanları, kuru gülleri

Tutmuş içine çekmiş, sonra tutmuş fırlatmış

Uyandığında her şey bitsin diye

Cesur da değilmiş ki, hem aksanı bozuk

On sekizine bir gün kala üçüncü mevkide

Yıkıntıların üzerinde, bu dipsiz gölde

Konuşmuş suya, "konuk et beni, koynuna al" diye

İnce yüzlü genç bir kadın göle girmişse

Papatyaları düşmüşse, zamansız ölmüşse

Uzaklarda kendini suya bırakmış

Ölüm ışığa uzanmış, kadınsa ona

Якби в озеро увійшла худорлява молода жінка

Якби її ромашки впали, якби вона передчасно померла

Коли годинник б'є 12 ночі

З трьома-п'ятьма винами, що пройшли за ніч

Знявши спідницю в озері, вона залишилася оголеною

Ніколи не робив корону зі зірваних квітів

Він знав, що в ньому завжди було щось дивне.

Тому він побитий

Трусять склянку між ребрами

Він молився востаннє, сказав «вибери мені життя»

Десь далеко, на кожній вузькій вуличці

Смерть потягнулася до світла, а жінка до нього

Він був укорінений у коханні,

більше не люблю

Міста, люди, засушені троянди

Він узяв його, потім потримав і викинув

щоб, коли ти прокинешся, все закінчилося

Він теж не був сміливим, мав поганий акцент.

За день до вісімнадцятої на третьому місці

На руїнах, в цьому бездонному озері

Він говорив до води, кажучи: «Запрошуй мене, візьми мене до свого лона».

Якби в озеро увійшла худорлява молода жінка

Якби її ромашки впали, якби вона передчасно померла

Вдалині він залишився у воді

Смерть потягнулася до світла, а жінка до нього