Don't I Know You From Somewhere - Teitur, Nico Muhly

If I were a sushi roll

Traversing through a Japanese kitchen

I would be mostly fascinated

By the people there

Their welcoming arms

And their strange voices

Their fingers flying around

Immersed in conversation

I would like to ask them a question

«Don't I know you from somewhere?»

«Don't I know you from somewhere?»

«Don't I know you from somewhere?»

They would be too busy to answer me

Too hungry and happy with their lives

Busy soaking up the atmosphere

And this restaurant with pictures of slinky fish

On the wall

The sharp sound of knives

And the smell of soy and ginger

Still in their nostrils

I would be in awe of their breath

Their breath, their breath

I could hardly wait

To be lifted into their mouths

And get broken in two

And lie there melting

Somewhere between

The sadness of their tongue and teeth

«Don't I know you from somewhere?»

«Don't I know you from somewhere?»

«Don't I know you from somewhere?»

Якби я був суші-ролом

Перехід через японську кухню

Я був би переважно зачарований

Від людей

Їхні привітні руки

І їхні дивні голоси

Їхні пальці літають

Занурений у розмову

Я хотів би задати їм питання

«Я вас звідкись не знаю?»

«Я вас звідкись не знаю?»

«Я вас звідкись не знаю?»

Вони були б занадто зайняті, щоб відповісти мені

Занадто голодні й задоволені своїм життям

Зайнятий просуванням атмосфери

І цей ресторан із фотографіями риби

На стіні

Різкий звук ножів

І запах сої та імбиру

Все ще в ніздрях

Я був би вражений їхнім подихом

Їхнє дихання, їхнє дихання

Я ледве дочекався

Щоб їх занесли в рот

І зламатися на двоє

І лежать там, тане

Десь між

Смуток їхнього язика та зубів

«Я вас звідкись не знаю?»

«Я вас звідкись не знаю?»

«Я вас звідкись не знаю?»