Романтика - Танцы Минус

Где-то в конце моря мы погибаем зря, тонем, не опустив во время паруса.

Так и не увидав синего берега, дикого запада, белого севера.

Целую вечность ждать, знать и не побежать, пролетая в просвет к свету чужих

планет,

Не зацепиться за мимо летящий бред, берега не видать, берега больше нет.

Припев:

Знаешь, куда спешат наши с тобой часы?

Знаешь, я тоже раб той же мечты, что и ты.

Скорость уже не та, где бы найти слова, переписать успеть, вспомнить успеть

глаза,

Бог с ней, с романтикой, ** *** на Беринга — в сторону глаз лететь,

в сторону берега.

Припев:

Знаешь, куда спешат наши с тобой часы?

Знаешь, я тоже раб той же мечты, что и ты.

Знаешь, куда спешат наши с тобой часы?

Знаешь, я тоже раб той же мечты, что и ты.

Знаешь, куда спешат наши с тобой часы?

Знаешь, я тоже раб той же мечты, что и ты.

Десь у кінці моря ми гинемо дарма, тонемо, не опустивши під час вітрила.

Так і не побачивши синього берега, дикого заходу, білої півночі.

Цілу вічність чекати, знати і не побігти, пролітаючи в просвіт до світла чужих

планет,

Не зачепитися за маячня, що літає, берега не бачити, берега більше немає.

Приспів:

Знаєш, куди поспішають наші з тобою годинники?

Знаєш, я теж раб тієї мрії, що і ти.

Швидкість уже не та, де би знайти слова, переписати встигнути, згадати встигнути

очі,

Бог із нею, з романтикою, ** *** на Беринга — в бік очей летіти,

у бік берега.

Приспів:

Знаєш, куди поспішають наші з тобою годинники?

Знаєш, я теж раб тієї мрії, що і ти.

Знаєш, куди поспішають наші з тобою годинники?

Знаєш, я теж раб тієї мрії, що і ти.

Знаєш, куди поспішають наші з тобою годинники?

Знаєш, я теж раб тієї мрії, що і ти.