Окно - Танцы Минус

Я прислонился к разбитому окну,

Ночь на дворе, ничего не хочу.

Не видеть, не слышать, не знать, не хочу,

Я прислонился к разбитому окну.

Где-то внизу пробежала крыса,

Над самой крышей порхнула птица,

Сладкие ночи, весенние ночи,

Коты в темноте вопят что есть мочи.

Машина проехала, просто машина,

Обыкновенная, стекла да шины,

Красного цвета, с синим капотом,

Издали видно пропитана потом.

Снова закапал дождик проклятый,

Трудно поверить, но стало приятно,

Мужик пробежал, укрываясь пакетом,

Свет загорелся, а черт с ним, а черт с ним со светом.

Тает свеча на столе деревянном,

Тает свеча, разбивая покои,

Над нею прощаясь, а может быть, греясь,

А может быть с голоду, голоду серая моль, серая моль,

Серая моль, серая моль, серая моль, серая моль, серая моль...

Я притулився до розбитого вікна,

Ніч на подвір'ї нічого не хочу.

Не бачити, не чути, не знати, не хочу,

Я притулився до розбитого вікна.

Десь унизу пробіг щур,

Над самим дахом пурхнув птах,

Солодкі ночі, весняні ночі,

Коти в темряві кричать що є сечі.

Машина проїхала, просто машина,

Звичайна, скла та шини,

Червоного кольору, із синім капотом,

Здалеку видно просочена потім.

Знову закапав дощ проклятий,

Важко повірити, але стало приємно,

Чоловік пробіг, ховаючись пакетом,

Світло спалахнуло, а чорт з ним, а чорт з ним зі світлом.

Тане свічка на дерев'яному столі,

Тане свічка, розбиваючи покої,

Над нею прощаючись, а може, гріючись,

А може бути з голоду, голоду сіра моль, сіра моль,

Сіра моль, сіра моль, сіра моль, сіра моль, сіра моль...