Расстояния - TamerlanAlena

Нам обмануть бы на миг наши судьбы,

Скрестить те дороги, что нас развели.

И вместе с ветрами, полными парусами

Искать тот остров, что мы не нашли.

Бездонное небо, нам падать с разбега,

Расправив те крылья, что нам обожгли.

А нам бы до Бога докричаться немного,

Что больше чем жизнь мы друг другу нужны.

Зачем расстояния между нами стеною

Встали непробивною.

Зачем расстояния быть вместе не дали,

Нас у друг друга украли.

Понимаешь ты, испытания —

Все наше расстояние

Между тобой и мной,

Не плачь, baby, постой.

Не поднимай, я прошу, белый флаг,

Ведь судьба нам с тобой дать знак.

Никому я не отдам тебя,

Никогда я не предам тебя.

Я это помню как сейчас,

Даже если и все против нас.

Помнишь, мы говорили это,

Найдя для себя все ответы.

Порой мне кажется, что не все просто,

Когда смотришь один на звезды.

Судьба развела мосты,

Мы с тобою теперь одни.

Зачем расстояния между нами стеною

Встали непробивною.

Зачем расстояния быть вместе не дали,

Нас у друг друга украли.

Говорят, любовь — сука,

Либо радость, либо муки.

Один шаг до разлуки,

Ведь счастье упустили мы.

Забудь все и сотри,

Мечты, что построили мы из воды.

Я не знаю, что будет дальше,

За мной ни капли фальши.

Я знаю, за тобой тоже,

Но кто все падает тоже,

Кто скажет, как нам быть,

Ведь мне тебя не забыть.

Любовь все решила за нас,

Расстояние, жизнь без твоих глаз.

Судьба развела мосты,

Мы с тобою теперь одни.

Зачем расстояния между нами стеною

Встали непробивною.

Зачем расстояния быть вместе не дали,

Нас у друг друга украли.

Зачем расстояния между нами стеною

Встали непробивною.

Зачем расстояния быть вместе не дали,

Нас у друг друга украли.

Нам обдурити би на мить наші долі,

Схрестити ті дороги, що нас розвели.

І разом з вітрами, повними вітрилами

Шукати той острів, що ми не знайшли.

Бездонне небо, нам падати з розбігу,

Розправивши ті крила, що нам обпалили.

А нам би до Бога докричатися небагато,

Що більше ніж життя ми один одному потрібні.

Навіщо відстані між нами муром

Встали непробивною.

Навіщо відстані бути разом не дали,

Нас у одного друга вкрали.

Розумієш ти, випробування—

Вся наша відстань

Між тобою і мною,

Не плач, baby, стривай.

Не піднімай, я прошу, білий прапор,

Адже доля нам із тобою дати знак.

Нікому я не віддам тебе,

Ніколи я не предаю тебе.

Я пам'ятаю як зараз,

Навіть якщо і все проти нас.

Пам'ятаєш, ми говорили це,

Знайшовши собі всі відповіді.

Часом мені здається, що не все просто,

Коли дивишся один на зірки.

Доля розвела мости,

Ми з тобою тепер одні.

Навіщо відстані між нами муром

Встали непробивною.

Навіщо відстані бути разом не дали,

Нас у одного друга вкрали.

Кажуть, кохання — сука,

Або радість, або муки.

Один крок до розлуки,

Адже щастя пропустили ми.

Забудь все і зітри,

Мрії, що побудували ми з води.

Я не знаю що буде далі,

За мною жодної краплі фальші.

Я знаю, за тобою теж,

Але хто все падає теж,

Хто скаже, як нам бути,

Адже мені тебе не забути.

Любов все вирішила за нас,

Відстань, життя без твоїх очей.

Доля розвела мости,

Ми з тобою тепер одні.

Навіщо відстані між нами муром

Встали непробивною.

Навіщо відстані бути разом не дали,

Нас у одного друга вкрали.

Навіщо відстані між нами муром

Встали непробивною.

Навіщо відстані бути разом не дали,

Нас у одного друга вкрали.