Дорогой длинною - Тамара Церетели

Ехали на тройке с бубенцами,

А вдали мелькали огоньки…

Эх, когда бы мне теперь за вами,

Душу бы развеять от тоски!

Дорогой длинною,

Погодой лунною,

Да с песней той,

Что вдаль летит звеня,

И с той старинною,

Да с семиструнною,

Что по ночам

Так мучила меня…

В даль родную новыми путями

Нам отныне ехать суждено!

Ехали на тройке с бубенцами,

Да теперь проехали давно!

Дорогой длинною,

Погодой лунною,

Да с песней той,

Что вдаль летит звеня,

И с той старинною,

Да с семиструнною,

Что по ночам

Так мучила меня…

Никому быть может не нужна я

Вашу тройку мне не воротить

Бог поймёт, а жизнь моя больная

Вы меня везите хоронить

Дорогой длинною,

Погодой лунною,

Да с песней той,

Что вдаль летит звеня,

И с той старинною,

Да с семиструнною,

Что по ночам

Так мучила меня…

Їхали на трійці з бубонцями,

А вдалині миготіли вогники…

Ех, коли б мені тепер за вами,

Душу, щоб розвіяти від туги!

Дорогою довгою,

Погодою місячною,

Так з піснею тієї,

Що вдалину летить ланка,

І з тією старовинною,

Так з семиструнною,

Що по ночами

Так мучила мене…

В далечінь рідну новими шляхами

Нам відтепер їхати судилося!

Їхали на трійці з бубонцями,

Так, тепер проїхали давно!

Дорогою довгою,

Погодою місячною,

Так з піснею тієї,

Що вдалину летить ланка,

І з тією старовинною,

Так з семиструнною,

Що по ночами

Так мучила мене…

Нікому може бути не потрібна я

Вашу трійку мені не повернути

Бог зрозуміє, а життя моє хворе

Ви мене везіть ховати

Дорогою довгою,

Погодою місячною,

Так з піснею тієї,

Що вдалину летить ланка,

І з тією старовинною,

Так з семиструнною,

Що по ночами

Так мучила мене…