2012 - Tagore

Quando for doze do doze

Do tal dois mil e doze

Vou ligar pro fim do mundo

E dizer: deixa de pose

Porque quando a luz se apaga

E o fogo envolve o vento

O mundo inteiro se arrasta

Pra beira do fim do tempo

E a rua inteira

E o mapa virou pó

E a mãe carbonizada

Em um lençol

E os pássaros também

Voaram em vão

E o cogumelo ardeu

Meu coração

Quando for doze do doze

Do tal dois mil e doze

Vou ligar pro fim do mundo

E dizer: deixa de pose

Porque quando a luz se apaga

E o fogo envolve o vento

O mundo inteiro se arrasta

Pra beira do fim do tempo

E a rua inteira

E o mapa virou pó

E a mãe carbonizada

Em um lençol

E os pássaros também

Voaram em vão

E o cogumelo ardeu

Meu coração

Коли буде дванадцять із дванадцяти

Дві тисячі дванадцятий

Я збираюся викликати кінець світу

І скажи: перестань позувати

Бо коли гасне світло

І вогонь огортає вітер

Весь світ тягнеться

На край кінця часів

І вся вулиця

І карта перетворилася на прах

І обгоріла мати

На аркуші

І птахи теж

летів марно

І гриб згорів

Моє серце

Коли буде дванадцять із дванадцяти

Дві тисячі дванадцятий

Я збираюся викликати кінець світу

І скажи: перестань позувати

Бо коли гасне світло

І вогонь огортає вітер

Весь світ тягнеться

На край кінця часів

І вся вулиця

І карта перетворилася на прах

І обгоріла мати

На аркуші

І птахи теж

летів марно

І гриб згорів

Моє серце