Не суждено - Сява

Детка, помнишь, я позвал тебя на первое свидание?

Мы долго не могли найти взаимопонимание.

Ты отшивала меня, как могла — рубила с плеч.

Ты говорила — я гнусавый, у меня плохая речь.

Но на свидание ты согласилась все равно.

Помнишь, я сказал: Сява + Ника = Ха-ха…

Ты посмеялась, допила игристое вино и,

Я повез тебя на романтичный ужин в Коптево.

И вот они — окраины заводских районов,

Где провинциально живут судьбы миллионов.

А ты, как-будто бы с небес, такая, приземлилась.

Видеть местным жителям таких не приходилось.

Ты — девочка из центра, была всегда в достатке;

А у нас с парнягами не всегда остатки сладки.

И как же так случилось и сердце заколотилось;

И как же жаль, что это все вот так недолго длилось.

Припев:

Не суждено нам быть с тобою никогда,

Но в своем сердце сохраню место для тебя.

Я из обычных заводских, звезд с неба не хватал;

И, увы, в твоем океане мне не найти причал.

Я знаю, моя мама будет несказанно радостна.

Пацыки все обзавидуются крошкой пафосной.

А твои подруги скажут: Что за быдло под градусом?

И отец меня погонит твой безжалостно.

И это понимаю все, понимаю и вижу —

Ты привыкла к роскоши, к прогулкам по Парижу.

Я глазунью жарю утром, доширак бодяжу;

У меня рыбалка, у тебя мексиканские пляжи.

Я ненавижу твой круг, а ты моим брезгуешь.

Ты говоришь — я делаю чушь и к рэпу ревнуешь.

«Одного поля ягоды» — не про нас будет сказано.

Ты — идеал красоты, а я — пацан отвязный!

И при этом всем нашем несочитании —

Между нами искра, как будто, как в наказание;

И как же так случилось, и сердце заколотилось;

И как же жаль, что это все вот так недолго длилось…

./././s/syava/syava-ne-suzhdeno.html

Припев:

Не суждено нам быть с тобою никогда,

Но в своем сердце сохраню место для тебя.

Я из обычных заводских, звезд с неба не хватал;

И, увы, в твоем океане мне не найти причал.

Не суждено нам быть с тобою никогда,

Но в своем сердце сохраню место для тебя.

Я из обычных заводских, звезд с неба не хватал;

И, увы, в твоем океане мне не найти причал.

Дитино, пам'ятаєш, я покликав тебе на перше побачення?

Ми довго не могли знайти порозуміння.

Ти відшивала мене, як могла — рубала з плеч.

Ти говорила — я гнусий, у мене погана мова.

Але на побачення ти погодилася все одно.

Пам'ятаєш, я сказав: Сява + Ніка = Ха-ха…

Ти посміялася, допила ігристе вино і,

Я повіз тебе на романтичну вечерю в Коптєво.

І ось вони — околиці заводських районів,

Де провінційно мешкають долі мільйонів.

А ти, начебто з небес, така, приземлилася.

Бачити місцевим жителям таких не доводилося.

Ти — дівчинка з центру, була завжди в достатку;

А у нас із хлопцями не завжди залишки солодкі.

І як так сталося і серце заколотилося;

І як ж шкода, що це все ось так недовго тривало.

Приспів:

Не суджено нам бути з тобою ніколи,

Але в своєму серці збережу місце для тебе.

Я зі звичайних заводських, зірок з неба не хапав;

І, на жаль, у твоєму океані мені не знайти причал.

Я знаю, моя мама буде невимовно радісна.

Пацики всі заздрять крихтою пафосною.

А твої подруги скажуть: Що за бидло під градусом?

І батько мене пожене твій безжально.

І це розумію все, розумію і бачу —

Ти звикла до розкоші, до прогулянок Парижем.

Я глазунью жарю вранці, доширак бодяжу;

У мене риболовля, у тебе мексиканські пляжі.

Я ненавиджу твоє коло, а ти моїм гидуєш.

Ти говориш — я роблю нісенітницю і до ріпу ревнуєш.

«Одного поля ягоди» не про нас буде сказано.

Ти - ідеал краси, а я - пацан відв'язний!

І при цьому всьому нашому непоєднанні —

Між нами іскра, начебто, як у покарання;

І як так сталося, і серце заколотилося;

І як ж шкода, що це все ось так недовго тривало...

./././s/syava/syava-ne-suzhdeno.html

Приспів:

Не суджено нам бути з тобою ніколи,

Але в своєму серці збережу місце для тебе.

Я зі звичайних заводських, зірок з неба не хапав;

І, на жаль, у твоєму океані мені не знайти причал.

Не суджено нам бути з тобою ніколи,

Але в своєму серці збережу місце для тебе.

Я зі звичайних заводських, зірок з неба не хапав;

І, на жаль, у твоєму океані мені не знайти причал.