История дружбы - Сява

Друзья приходят и уходят и остается лишь печаль

От обиды сердце стонет, как хочешь это понимай

Лучше сто друзей, чем сто рублей — я так не думаю, я вам растолкую,

что поймут даже неумные

Много кто из себя строит целку в наши дни, приведу пример, не над далеко идти:

Сосед мой по парадной Яшка весь такой стесняшка, ей-богу, каждый день: «Сява,

есть затяжка, а?»

Сигаретку в рот ему, спичечку об тапочку, а сам взамен ни разу в панике не

мерил лапочку

Ты скажешь мне «да, ладно чё», а я по мелочам сужу, я людей по взгляду и базару

развожу

Тыкаются, мыкаются, набиваются в друзья, аккуратненько вокруг выгоды скользят

Ну, нельзя же так, все плохое возвращается, это любого жителя Земли касается,

А Бог не фраер, такой расклад, поэтому не может быть у тебя сто друзей никак

Друзья приходят и уходят и остается лишь печаль

От обиды сердце стонет, как хочешь это понимай

Я не размазываю кашу, говорю как есть, понятия должны быть, уважение и честь

Это не размен монет у прилавка с мясом, в детстве говорил мне батька сердитым

басом:

«Если выкупать людей по жизни не научишься потом руками не маши,

а то простудишься»

Супчик жиденький, но питательный, хоть я худенький, но сознательный

Вот и получился дружелюбный по нутру, поэтому на глупости наплюю и разотру,

Но измену и предательство я не прощу и в ответочку п**дюлями угощу

Я как родился, удивился и я до сих пор удивляюсь как человек идет из-за выгоды

своей

Близких людей, близких друзей считает за бл*дей

Друзья приходят и уходят и остается лишь печаль

От обиды сердце стонет, как хочешь это понимай

Друзья приходят и уходят и остается лишь печаль

От обиды сердце стонет, как хочешь это понимай

Друзья приходят и уходят, но кто гнилой, тому ест срок

Вокруг руками все разводят, он по простому — п**арок

Друзі приходять і йдуть і залишається лише сум

Від образи серце стогне, як хочеш це розумій

Краще сто друзів, ніж сто рублів — я так не думаю, я вам розтлумачу,

що зрозуміють навіть нерозумні

Багато хто з себе будує целку в наші дні, наведу приклад, не над далеко йти:

Сусід мій по парадної Яшка весь такий сором, їй-богу, щодня: «Сява,

є затяжка, га?»

Сигаретку в рот йому, сірник об тапочку, а сам натомість жодного разу в паніці не

міряв лапочку

Ти скажеш мені «так, гаразд че», а я по дрібницях суджу, я людей за поглядом і базаром

розводжу

Тикаються, микаються, набиваються в друзі, акуратно навколо вигоди ковзають

Ну, не можна так, все погане повертається, це будь-якого жителя Землі стосується,

А Бог не фраєр, такий розклад, тому не може бути у тебе сто друзів ніяк

Друзі приходять і йдуть і залишається лише сум

Від образи серце стогне, як хочеш це розумій

Я не розмазую кашу, кажу як є, поняття мають бути, повага і честь

Це не розмін монет у прилавка з м'ясом, в дитинстві говорив мені батько сердитим

басом:

«Якщо викуповувати людей по життя не навчишся потім руками не машини,

а то застудишся»

Супчик ріденький, але поживний, хоч я худенький, але свідомий

Ось і вийшов дружелюбний за внутрі, тому на дурості наплюю і розтрору,

Але зраду і зраду я не пробачу і в відповідь п**дюлями пригощу

Я як народився, здивувався і я досі дивуюсь як людина йде через вигоду

своєю

Близьких людей, близьких друзів вважає за бл*дей

Друзі приходять і йдуть і залишається лише сум

Від образи серце стогне, як хочеш це розумій

Друзі приходять і йдуть і залишається лише сум

Від образи серце стогне, як хочеш це розумій

Друзі приходять і йдуть, але хто гнилий, тому їсть термін

Навколо руками все розводять, він по простому — п**арок