Labyrinth of London (Horror Pt. IV) - Swallow The Sun

Fire walk with me through these old streets of London

Make me stronger to get one step closer to you again

Horror spreads through these alleys

Like a plague through the harlots

By the blood of all these dirty cunts

My delicate art is being written, in blood!

For I am the sire, the noble one

Deep I cut their sinful bodies

To get her back, piece by piece

The night she left me from this world

To the shades of everlasting

I will bring you back my love

Even just for a one life long second

She was the one, now cold and gone

Ten silver bells mourning her death

Echoes on the walls in this Labyrinth of London

Charlotte Street 3 am, washed by blood

She’s not worth dying for, but to die in shame

Heart of a scarlet whore, black like her native shore

One I cut out on Lavender Lane

I will replace her chest, and we will dance

She was the one, now cold and gone

Ten silver bells mourning her death

Echoes on the walls in this Labyrinth of London

She was the one, now cold and gone

Ten silver bells marking your death

You will be lost in this Labyrinth of London

In this Labyrinth of London

In this Labyrinth of London

In this Labyrinth of London

In this Labyrinth of London

In this Labyrinth of London

In this Labyrinth of London

«I wander thro' each charter’d street

Near where the charter’d Thames does flow

And mark in every face I meet

Marks of weakness, marks of woe

In every cry of every Man

In every Infant’s cry of fear

In every voice, in every ban

The mind-forg'd manacles I hear

How the Chimney-sweeper's cry

Every black’ning Church appalls;

And the hapless Soldier’s sigh

Runs in blood down Palace walls

But most thro' midnight streets I hear

How the youthful Harlot’s curse

Blasts the new born Infant’s tear

And blights with plagues the Marriage hearse."

4 am Palmer Street

In a circle of flames we will dance, once again

Fire walk with me through these old streets of London

Make me stronger to get one step closer to you again

Horror spreads through these alleys

Like a plague through the harlots

By the blood of all these dirty cunts

My delicate art is being written, in blood!

She was the one, now cold and gone

Ten silver bells mourning her death

Echoes on the walls in this Labyrinth of London

She was the one, now cold and gone

Ten silver bells marking your death

You will be lost in this Labyrinth of London

Вогонь ходить зі мною ціми старими вулицями Лондона

Зробіть мене сильнішим, щоб знову стати на крок ближче до вас

Жах поширюється цими алеями

Як чума через розпусниць

Кров'ю всіх цих брудних піздів

Моє тонке мистецтво пишеться кров’ю!

Бо я — отець, благородний

Я глибоко розрізав їхні грішні тіла

Щоб повернути її, шматочок за шматком

Тієї ночі, коли вона покинула мене з цього світу

До відтінків вічності

Я поверну тобі свою любов

Навіть лише на одну секунду життя

Вона була єдиною, тепер холодна й зникла

Десять срібних дзвонів оплакують її смерть

Відлуння на стінах у цьому лабіринті Лондона

Вулиця Шарлотта, 3 ранку, омлена кров’ю

Вона не варта того, щоб за неї вмирати, а вмерти з сорому

Серце червоної повії, чорне, як рідний берег

Один я вирізав на Лавандовому провулку

Я заміню їй груди, і ми потанцюємо

Вона була єдиною, тепер холодна й зникла

Десять срібних дзвонів оплакують її смерть

Відлуння на стінах у цьому лабіринті Лондона

Вона була єдиною, тепер холодна й зникла

Десять срібних дзвонів, що знаменують вашу смерть

Ви загубитеся в цьому лондонському лабіринті

У цьому Лондонському лабіринті

У цьому Лондонському лабіринті

У цьому Лондонському лабіринті

У цьому Лондонському лабіринті

У цьому Лондонському лабіринті

У цьому Лондонському лабіринті

«Я блукаю кожною чартерною вулицею

Поблизу, де протікає чартерна Темза

І відмічай у кожному обличчі, яке я зустрічаю

Знаки слабкості, ознаки горя

У кожному крику кожної Людини

У крику страху кожної дитини

У кожному голосі, у кожному бані

Я чую наковані кайдани

Як плач сажотруса

Кожна церква чорного жаху;

І зітхання нещасного солдата

Біжить кров’ю по стінах палацу

Але більшість опівночних вулиць я чую

Як прокляття юної блудниці

Вириває сльозу новонародженого немовляти

І поразить Шлюбний катафалк».

4 ранку Палмер-стріт

У колі полум’я ми знову танцюватимемо

Вогонь ходить зі мною ціми старими вулицями Лондона

Зробіть мене сильнішим, щоб знову стати на крок ближче до вас

Жах поширюється цими алеями

Як чума через розпусниць

Кров'ю всіх цих брудних піздів

Моє тонке мистецтво пишеться кров’ю!

Вона була єдиною, тепер холодна й зникла

Десять срібних дзвонів оплакують її смерть

Відлуння на стінах у цьому лабіринті Лондона

Вона була єдиною, тепер холодна й зникла

Десять срібних дзвонів, що знаменують вашу смерть

Ви загубитеся в цьому лондонському лабіринті