Не смотри вниз - Светотень

Сонные пальцы тоскуют в темноте

По остаткам побережья параллельного мира

По крупицам согласия в живой тишине

По протянутым рукам и мостам из паутины

Уставшие ресницы заслоняют три стены

Успокаивая легкие, качаясь вверх и вниз (вверх-вниз-вверх)

Все сложнее ощутить, с какой я стороны

Зацепить чью-то ветку, к чему-то прирасти

Ветра не бойся

Не смотри вниз — не упадем

Там, высоко

Под ржавым проливным дождем

Потерянный где-то в мутном проливном дожде

Где под ногами только болотная тина

Узнать тебя можно, прикоснувшись к руке

Искать тебя — лишь тратить драгоценные силы

Сонні пальці сумують у темряві

За залишками узбережжя паралельного світу

За крупицями згоди в живої тиші

По простягнутих руках і мостах з павутини

Втомлені вії затуляють три стіни

Заспокоюючи легені, гойдаючись вгору і вниз (вгору-вниз-вгору)

Все складніше відчути, з якого боку

Зачепити чиюсь гілку, до чогось прирости

Вітру не бійся

Не дивися вниз—не впадемо

Там, високо

Під іржавим проливним дощем

Втрачений десь у каламутному зливі

Де під ногами тільки болотяна тина

Дізнатися тебе можна, торкнувшись руки.

Шукати тебе — лише витрачати дорогоцінні сили