Двойник - Светотень

Чтобы не длились эти недели и дни,

Можно придумать вместо себя двойник…

Оно будет закрывать эту дверь по утрам,

потеряет ключи не узнав имена,

будет как я, но только почти

Оно будет закрывать эту дверь по утрам, потеряет ключи не узнав имена,

будет как я, но только почти

Чтоб не дождаться этой пустой зимы,

полуживых в искусственном свете квартир.

Я уйду и оставлю ее за себя,

У меня нет причины, а ей не нужна

У нее больше сил, чем у меня.

Я вижу ту же болезнь у тебя в глазах.

и не избавлюсь от этого чувства никак,

не избавлюсь от этого чувства никак.

Вижу ту же болезнь в глазах.

и не избавлюсь от этого чувства никак, не избавлюсь от этого чувства никак.

Я продолжаю искать запасные пути,

хоть знаю, что мне все равно по ним не идти.

Презираю в себе малодушие и страх понимаю, что мне не убить просто так,

то что бьется внутри, заставляя дышать.

Я вижу ту же болезнь у тебя в глазах.

и не избавлюсь от этого чувства никак,

не избавлюсь от этого чувства никак.

Вижу ту же болезнь у тебя в глазах.

и не избавлюсь от этого чувства никак, не избавлюсь от этого чувства никак.

Я ни за что не поменяюсь с ней.

Я ни за что не поменяюсь ни с кем.

Пусть я буду ненавидеть каждый новый день,

Я ни за что не поменяюсь с ней.

Я ни за что не поменяюсь ни с кем.

Пусть я буду ненавидеть каждый новый день,

я буду ненавидеть

Я вижу ту же болезнь у тебя в глазах.

и не избавлюсь от этого чувства никак,

не избавлюсь от этого чувства никак.

Вижу ту же болезнь у тебя в глазах.

и не избавлюсь от этого чувства никак, не избавлюсь от этого чувства никак.

Щоб не тривали ці тижні і дні,

Можна придумати замість себе двійник.

Воно буде зачиняти ці двері вранці,

втратить ключі, не дізнавшись імена,

буде як я, але тільки майже

Воно буде закривати ці двері вранці, втратить ключі не дізнавшись імена,

буде як я, але тільки майже

Щоб не дочекатися цієї порожньої зими,

напівживих у штучному світлі квартир.

Я піду і залишу її за себе,

У мене немає причини, а їй не потрібна

У неї більше сил, ніж у мене.

Я бачу ту хворобу у тебе в очах.

і не позбуюся цього почуття ніяк,

не позбавлюся цього почуття ніяк.

Бачу ту ж хворобу в очах.

і не позбавлюсь від цього почуття ніяк, не позбавлюся цього почуття ніяк.

Я продовжую шукати запасні шляхи,

хоч знаю, що мені все одно по ним не йти.

Зневажаю в собі малодушність і страх розумію, що мені не убити просто так,

те, що б'ється всередині, змушуючи дихати.

Я бачу ту хворобу у тебе в очах.

і не позбуюся цього почуття ніяк,

не позбавлюся цього почуття ніяк.

Бачу ту ж хворобу у тебе в очах.

і не позбавлюсь від цього почуття ніяк, не позбавлюся цього почуття ніяк.

Я ні за що не поміняюся з нею.

Я ні за що не поміняюся ні з кем.

Нехай я буду ненавидіти кожен новий день,

Я ні за що не поміняюся з нею.

Я ні за що не поміняюся ні з кем.

Нехай я буду ненавидіти кожен новий день,

я буду ненавидіти

Я бачу ту хворобу у тебе в очах.

і не позбуюся цього почуття ніяк,

не позбавлюся цього почуття ніяк.

Бачу ту ж хворобу у тебе в очах.

і не позбавлюсь від цього почуття ніяк, не позбавлюся цього почуття ніяк.