Жизнь моя - Света

Когда убегает луна

В мир усталых потерь и зовет мою душу

Тогда я скажу при луне

Что мне кроме тебя никто в жизни не нужен

Открыв перед ночью мечты

И разрушив пустое и злое пророчество

Покинь сердце, горе мое

Отпусти же меня, о мое одиночество

Жизнь моя, боль моя

Воздух мой, тяжелый, вечный

Смысл мой неземной

Ангел мой и путь мой млечный

Грусть моя, крик дождя

В дом ворвался ветер снежный

Я прошу — жди меня

Мой родной, мой самый нежный

Усталых витрин витражи

Улыбается мне когда прохожу мимо

Мне строить мои миражи

В моем замке ветров просто необходимо

Закрой из-под маски, и мир

Коли тікає місяць

У світ втомлених втрат і кличе мою душу

Тоді я скажу при місяці

Що мені крім тебе ніхто в житті не потрібен

Відкривши перед ніччю мрії

І зруйнувавши порожнє та зле пророцтво

Покинь серце, горе моє

Відпусти мене, про мою самотність

Життя моє, біль мій

Повітря моє, важке, вічне

Сенс мій неземний

Ангел мій і шлях мій чумацький

Сум моя, крик дощу

У будинок увірвався вітер сніговий

Я прошу - чекай мене

Мій рідний, мій найніжніший

Втомлених вітрин вітражі

Усміхається мені коли проходжу повз

Мені будувати мої міражі

У моєму замку вітрів просто необхідно

Закрий з-під маски, і світ