Поздно - Света

Когда в душе вчерашний вечер

Оставил раненое сердце,

И мысль о долгожданной встрече,

И больше никуда не деться.

И не спасают разговоры

С привычными уже друзьями,

Надежды, тайны, боль и споры,

Вот, что осталось между нами…

Надежды, тайны, боль и споры,

Вот, что осталось между нами…

Я тебя не забуду, ты меня тоже помни,

Сон, как большое чудо, вслух обо мне напомнит.

Чайка летит по небу, в море сияют звезды,

Но мы бы могли быть вместе, да поздно нам, только поздно.

В депрессии сидишь часами,

А рядом с ним уже другая,

И спросит раненое сердце:

«Кто ты ему, кто ты такая?»

Не позвонить, не объясниться,

Как жаль, что ты всё это скрыла,

Безумствий ночь не повторится,

В которой ты его любила.

Безумствий ночь не повторится,

В которой я тебя любила…

Я тебя не забуду, ты меня тоже помни,

Сон, как большое чудо, вслух обо мне напомнит.

Чайка летит по небу, в море сияют звезды,

Но мы бы могли быть вместе, да поздно нам, только поздно.

Я тебя не забуду, ты меня тоже помни,

Сон, как большое чудо, вслух обо мне напомнит.

Чайка летит по небу, в море сияют звезды,

Но мы бы могли быть вместе, да поздно нам, только поздно.

Только поздно

Коли в душі вчорашній вечір

Залишив поранене серце,

І думка про довгоочікувану зустріч,

І більше нікуди не подітися.

І не рятують розмови

Зі звичними вже друзями,

Надії, таємниці, біль та суперечки,

Ось що залишилося між нами…

Надії, таємниці, біль та суперечки,

Ось що залишилося між нами…

Я тебе не забуду, ти мене теж пам'ятай,

Сон як велике диво вголос про мене нагадає.

Чайка летить по небу, в морі сяють зірки,

Але ми могли б бути разом, та пізно нам, тільки пізно.

У депресії сидиш годинами,

А поруч із ним вже інша,

І запитає поранене серце:

Хто ти йому, хто ти така?

Не подзвонити, не порозумітися,

Як шкода, що ти все це приховала,

Безумств ніч не повториться,

В якій ти його кохала.

Безумств ніч не повториться,

В якій я тебе кохала…

Я тебе не забуду, ти мене теж пам'ятай,

Сон як велике диво вголос про мене нагадає.

Чайка летить по небу, в морі сяють зірки,

Але ми могли б бути разом, та пізно нам, тільки пізно.

Я тебе не забуду, ти мене теж пам'ятай,

Сон як велике диво вголос про мене нагадає.

Чайка летить по небу, в морі сяють зірки,

Але ми могли б бути разом, та пізно нам, тільки пізно.

Тільки пізно