Просыпаться пора - SunSay

Люди видели не то, на своих удобных авто

Были там и тут, что увидят — то назовут

Продавали, воевали, делили, молились

И вот, слились, исчезли в пыли, сгинули

Превратились в нули, ушли куда-то:

Ни врачей, ни солдатов, ни министров

Ни кандидатов наук, ни чистых, ни грязных

Ни глаз, ни голосов, ни рук

Нет никого, кто готовил бы в доме ужин

И никого, кто поднял бы с утра

Нет ни тебя, ни меня и никто не нужен

Нет ничего, просыпаться пора

Некого словом согреть, некому курить сигареты

Некому «то» и никому не надо это

Некого держать, и некого отпустить

Нечего терять, и нечего обрести

Некому врать, доказывая правоту

Не с кого спросить, бросив ответ в пустоту

Некому жалеть об этом, некому болеть тобой

Щуриться от света, некому клеить обои

Нет никого, кто готовил бы в доме ужин

И никого, кто поднял бы с утра

Нет ни тебя, ни меня и никто не нужен

Нет ничего, просыпаться пора

Танки пусты, останков нет, формы, флаги

Полные банки никому ненужной бумаги

Некому отдать долги

Некого набрать, чтобы сказать: «Помоги!»

Некому на ногах стоять, некому нырять в омут, как и

Некому тонуть, некому впадать в кому

Вопросов и ответов нет

Только звук этот, и всепроникающий свет…

Нет никого, кто готовил бы в доме ужин

И никого, кто поднял бы с утра

Нет ни тебя, ни меня и никто не нужен

Нет ничего, просыпаться пора

Люди бачили не то, на своїх зручних авто

Були там і тут, що побачать — то назвуть

Продавали, воювали, ділили, молилися

І ось, злилися, зникли в пилу, згинули

Перетворилися на нули, пішли кудись:

Ні лікарів, ні солдатів, ні міністрів

Ні кандидатів наук, ні чистих, ні брудних

Ні очей, ні голосів, ні рук

Немає нікого, хто готував би в будинку вечерю

І нікого, хто підняв би з ранку

Немає ні тебе, ні мене і ніхто не потрібний

Немає нічого, прокидатися пора

Нема кому словом зігріти, нема кому палити сигарети

Нікому «то» і нікому не треба це

Нема кого тримати, і нікого відпустити

Нема чого втрачати, і нема чого знайти

Нема кому брехати, доводячи правоту

Не з кого спитати, кинувши відповідь у порожнечу

Нема кому шкодувати про це, нема кому хворіти на тебе

Жмуритися від світла, нікому клеїти шпалери

Немає нікого, хто готував би в будинку вечерю

І нікого, хто підняв би з ранку

Немає ні тебе, ні мене і ніхто не потрібний

Немає нічого, прокидатися пора

Танки порожні, останків немає, форми, прапори

Повні банки нікому непотрібного паперу

Нема кому віддати борги

Нема кого набрати, щоб сказати: «Допоможи!»

Нема кому на ногах стояти, нікому пірнати у вир, як і

Нема кому тонути, нема кому впадати в кому

Запитань і відповідей немає

Тільки звук цей, і всепроникне світло…

Немає нікого, хто готував би в будинку вечерю

І нікого, хто підняв би з ранку

Немає ні тебе, ні мене і ніхто не потрібний

Немає нічого, прокидатися пора