15:44 - SunSay

15:44 только ты одна в этом мире

Боюсь звонить: от этого сильней магнит

Не обмани меня, как весна в Москве

Ты кто?

наизнанку вывернут, у меня нет пальто

Мог бы кричать об этом, но в :33

Наблюдаю как сердце ровно горит

Как распускаются в унисон солнцу цветы

Где я теряю «я» и нахожу «ты»

Нет не поздно это космоса свет

И с ней и не с ней мысли о ней

Да, да я таю, привет

Как Эдита пела про белый свет, но

У нового дня нет пощады

Я люблю тебя так, как не надо бы

Как незнакомое — мистики, сладкое — дети

Как если бы ты была последней живой клеткой на этой планете

Космос бесконечно полон радостью пустоты

Где я теряю «я» и нахожу «ты»

Нет не поздно это космоса свет

И с ней и не с ней мысли о ней

Космос бесконечно полон радостью пустоты

Где я теряю «я» и нахожу «ты»

15:44 тільки ти одна в цьому світі

Боюся дзвонити: від цього сильніший магніт

Не обдури мене, як весна в Москві

Ти хто?

навиворіт вивернуть, у мене немає пальто

Міг би кричати про це, але в :33

Спостерігаю як серце рівно горить

Як розпускаються в унісон сонцю квіти

Де я втрачаю «я» і знаходжу «ти»

Ні не пізно це космосу світло

І з ній і не з ній думки про ній

Так, так я таю, привіт

Як Едіта співала про біле світло, але

Нового дня немає пощади

Я люблю тебе так, як не треба

Як незнайоме — містики, солодке — діти

Як якщо ти була останньою живою кліткою на цій планеті

Космос нескінченно сповнений радістю порожнечі

Де я втрачаю «я» і знаходжу «ти»

Ні не пізно це космосу світло

І з ній і не з ній думки про ній

Космос нескінченно сповнений радістю порожнечі

Де я втрачаю «я» і знаходжу «ти»