UK Blues 2 - Sun Kil Moon

Oh England

Oh the gloom

I just left my horribly, lonely room

I walk to the church

Where I would play

That cold, gray August day

Before I went on

I knew you were there

But I put it on

Like I didn’t care

Just played and sang

As well as I could

If we were to meet

Well then we would

When I saw your face

Yea, it was still

That one from those early Harmony films

There on that dark Manchester night

A riot began

But things felt alright

Off to a pub

With chatty young Brits

Listening to all of their horse shit

Glanced at your boots

The watch on your wrist

How do I pull you away?

Well you’re staying down the street

Could I help you off of your sleepy feet?

Your eyes are far and glazy

Could I walk you back?

Don’t be crazy

Crazy, crazy

Could I have this night

And sing you to sleep?

Crazy, crazy

Morning came

A note from the desk

Belfast?

you asked

And I said yes

Ironed my shirt

And polished my shoes

But nothing would kill my UK blues

UK blues

From the top of my head

To the heels of my shoes

UK blues

Inside my head

And inside my shoes

We met up on the main street of town

Played a half empty room full of clowns

When I was done some drunk Irish moon

Said worst night I’ve had since (only part I can’t decipher)

Had some laughs

And signed autographs

Grabbed my pitiful handful of cash

The night was slipping off too soon

Tomorrow goodbye, sad Irish moon

We walked along

You slightly ahead

Till we landed on your big king bed

Our brains burned

Our bodies hurt

I like your stockings

And long leather skirt

I’m fading off

Could I stay the night?

Don’t be crazy

It doesn’t feel right

Come on, really?

Are you sure?

God, fuck this lonely tour

Walked back down those terrible halls

Past those dark chocolate brown walls

Looked up at the ceiling

Like old skin peeling

You never write

And you never call

I sometimes wonder

Will you at all?

Well time has passed

Doesn’t phase me

Don’t be crazy

О Англія

О, морок

Я щойно покинув мою жахливу, самотню кімнату

Я йду до церкви

Де б я грав

Того холодного сірого серпневого дня

Перш ніж я продовжив

Я знав, що ти там

Але я вдягнув його

Наче мені байдуже

Просто грав і співав

Наскільки я міг би

Якби ми були зустрітися

Ну тоді ми б

Коли я бачила твоє обличчя

Так, це було ще

Той із тих ранніх фільмів Harmony

Там тієї темної манчестерської ночі

Почався бунт

Але все було добре

Їдьте в паб

З балакучими молодими британцями

Слухаючи все їхнє кінське лайно

Подивився на твої чоботи

Годинник на зап’ясті

Як я відтягнути вас?

Ну, ти залишишся на вулиці

Чи можу я допомогти вам позбутися твоїх сонних ніг?

Твої очі далекі й засклені

Чи можу я проводити вас назад?

Не будь божевільним

Божевільний, божевільний

Чи можу я провести цю ніч

І заспівати тобі спати?

Божевільний, божевільний

Настав ранок

Записка зі столу

Белфаст?

ти запитав

І я сказала так

Попрасував мою сорочку

І відполірував мої черевики

Але ніщо не вб’є мій британський блюз

Британський блюз

З верхньої частини моєї голови

До п’ят мого взуття

Британський блюз

У моїй голові

І всередині моїх черевиків

Ми зустрілися на головній вулиці міста

Грав у напівпорожню кімнату, повну клоунів

Коли я закінчив п’яний ірландський місяць

Сказав найгіршу ніч з тих пір (лише частину, яку я не можу розшифрувати)

Посміявся

І роздавали автографи

Схопив мою жалюгідну жменю готівки

Ніч надто швидко спливала

Завтра до побачення, сумний ірландський місяць

Ми пройшли разом

Ви трохи попереду

Поки ми не приземлилися на твоє велике двоспальне ліжко

Наші мізки горіли

Наші тіла болять

Мені подобаються ваші панчохи

І довга шкіряна спідниця

я згасаю

Чи можу я залишитися на ніч?

Не будь божевільним

Це не так

Давай, справді?

Ти впевнений?

Боже, до біса цей самотній тур

Пішов назад тими жахливими залами

Повз ті темно-шоколадно-коричневі стіни

Подивився на стелю

Як старий пілінг шкіри

Ти ніколи не пишеш

І ти ніколи не дзвониш

Я іноді дивуюся

Ви взагалі будете?

Ну час минув

Не змінює мене

Не будь божевільним